Читання днянеділя

На утрені

Лк. 24:1–12 Євангеліє від Луки

зач. 1121У пе́рший же день ти́жня, ду́же ра́но, несучи́ нагото́влені па́хощі, вони́ прийшли́ до гро́бу і ра́зом з ни́ми де́які і́нші;

2але́ знайшли́, що ка́мінь був відва́лений від гро́бу.

3І, увійшо́вши, не знайшли́ ті́ла Го́спода Іісу́са.

4Коли́ ж вони́ не могли́ зрозумі́ти цього́, ра́птом два мужі́ ста́ли пе́ред ни́ми в оде́жах блиску́чих.

5І коли́ вони́ наляка́лись і схили́лися обли́ччям до землі́, сказа́ли їм: що ви шука́єте живо́го між ме́ртвими?

6Нема́ Його́ тут: Він воскре́с; згада́йте, як Він говори́в вам, коли́ був ще в Галіле́ї,

7ка́жучи, що Си́нові Людсько́му нале́жить бу́ти ви́даному до рук люде́й грі́шників, і бу́ти розп’я́тим, і на тре́тій день воскре́снути.

8І згада́ли вони́ слова́ Його́;

9і, поверну́вшись від гро́бу, сповісти́ли про все те одинадцятьо́х і всіх і́нших.

10То були́ Магдали́на Марі́я, і Іоа́нна, і Марі́я, ма́ти Я́кова, та і́нші з ни́ми, які́ сказа́ли про це Апо́столам.

11І здали́ся їм слова́ ї́хні неправди́вими, і вони́ не пові́рили їм.

зач. 11312Петро́ ж, вста́вши, побі́г до гро́бу і, нахили́вшись, поба́чив самі́ лише́ пелени́, що лежа́ли, і пішо́в наза́д, диву́ючись тому́, що ста́лося.

На літургії

Апостол

Рим. 13:11–14:4 Послання до Римлян

зач. 11213:11Так робі́ть, зна́ючи час, що вже пора́ нам від сну проки́нутися. Бо ни́ні бли́жче до нас спасі́ння, ніж коли́ ми уві́рували.

12Ніч мину́ла, а день набли́зився: ото́ж відки́немо діла́ те́мряви і зодягне́мось у збро́ю сві́тла.

13Як уде́нь, бу́демо пово́дитись благопристо́йно, не в розгу́лах і п’я́нстві, не в перелю́бстві і розпу́сті, не в сварли́вості і за́здрості;

14а зодягні́ться в Го́спода на́шого Іісу́са Христа́, і піклува́ння про плоть не перетво́рюйте на по́хоті.

14:1Не́мічного у ві́рі прийма́йте без супере́чок про по́гляди.

2Бо оди́н ві́рить, що мо́жна ї́сти все, а не́мічний їсть о́вочі.

3Хто їсть, не зневажа́й того́, хто не їсть; і хто не їсть, не осу́джуй того́, хто їсть, тому́ що Бог прийня́в його́.

4Хто ти, що осу́джуєш чужо́го раба́? Пе́ред свої́м Го́сподом стої́ть він, або́ па́дає. І бу́де поста́влений, бо Госпо́дь ма́є си́лу поста́вити його́.

Богородиці Флп. 2:5–11 Послання до Филип'ян

зач. 2405бо у вас пови́нні бу́ти ті са́мі почува́ння, які́ і у Христі́ Іісу́сі:

6Він, бу́дучи о́бразом Бо́жим, не вважа́в за посяга́ння бу́ти рі́вним Бо́гові;

7але́ прини́зив Себе́ Само́го, прийня́вши о́браз раба́, зроби́вшись поді́бним до люде́й, і з ви́гляду став як чолові́к;

8смири́в Себе́, був слухня́ним аж до сме́рті, і сме́рті хре́сної.

9Тому́ і Бог звели́чив Його́ і дав Йому́ ім’я́ ви́ще над уся́ке ім’я́,

10щоб пе́ред і́менем Іісу́са схили́лося вся́ке колі́но небе́сних, земни́х і преіспо́дніх,

11і вся́кий язи́к спові́дував, що Госпо́дь Іісу́с Христо́с у сла́ву Бо́га Отця́.

Євангеліє

Мф. 6:14–21 Євангеліє від Матфея

зач. 1714Бо якщо́ ви проща́тимете лю́дям прови́ни ї́хні, то прости́ть і вам Оте́ць ваш Небе́сний,

15а коли́ не бу́дете проща́ти лю́дям прови́н ї́хніх, то і Оте́ць ваш не прости́ть вам прови́н ва́ших.

16Та́кож, коли́ по́стите, не бу́дьте сумні́, як лицемі́ри, бо вони́ прийма́ють на се́бе похму́рі обли́ччя, щоб на лю́дях показа́тися таки́ми, що по́стяться. І́стинно кажу́ вам: вони́ вже отри́мують нагоро́ду свою́.

17А ти, коли́ по́стишся, помасти́ го́лову твою́ і вмий лице́ твоє́,

18щоб яви́тися по́стником не пе́ред людьми́, а пе́ред Отце́м твої́м, Котри́й вта́йні; і Оте́ць твій, Яки́й ба́чить тає́мне, відда́сть тобі́ я́вно.

19Не збира́йте собі́ скарбі́в на землі́, де міль та іржа́ то́чать і де зло́дії підко́пують і кра́дуть,

20а збира́йте собі́ скарби́ на не́бі, де ні міль, ні іржа́ не то́чать і де зло́дії не підко́пують і не кра́дуть,

21бо де скарб ваш, там бу́де й се́рце ва́ше.

Богородиці Лк. 10:38–42;11:27–28 Євангеліє від Луки

зач. 5410:38Коли́ вони́ йшли, прийшо́в Він до одного́ села́; тут жі́нка, на ім’я́ Ма́рфа, прийняла́ Його́ в свій дім;

39у не́ї була́ сестра́, що звала́сь Марі́я, котра́ сі́ла бі́ля ніг Іісу́са і слу́хала сло́во Його́.

40Ма́рфа ж клопота́лась про вели́ку гости́ну і, підійшо́вши, сказа́ла: Го́споди! чи Тобі́ байду́же, що сестра́ моя́ поки́нула мене́ одну́ служи́ти? скажи́ їй, щоб допомогла́ мені́.

41Іісу́с же сказа́в їй у ві́дповідь: Ма́рфо! Ма́рфо! ти турбу́єшся і клопо́чешся бага́то чим,

42а одного́ ті́льки тре́ба; Марі́я ж ви́брала найкра́щу ча́стку, яка́ не відбере́ться від не́ї.

11:27Коли́ ж Він це говори́в, одна́ жі́нка, підня́вши го́лос з наро́ду, сказа́ла Йому́: блаже́нна утро́ба, що носи́ла Тебе́, і гру́ди, що годува́ли Тебе́!

28А Він сказа́в: блаже́нні ті, що слу́хають сло́во Бо́же і вико́нують його́.

На цей день з середи, 12 лютого, переноситься служба Іверській іконі Божої Матері за 8-ю Марковою главою Типікону під 24-те лютого: «Аще ли случится обретение честныя главы Предтечевы в кийлибо день 1-я недели постов». У цю неділю та в наступні п’ять (до Неділі ваій) на вечірні звершується вхід заради великих прокімнів: «Не отврати лица Твоего...» та «Дал еси достояние...», які співаються поперемінно через неділю. Цієї неділі після вечірні звершується чин прощення з доданням молитов на початок Великого посту. Заговини на Великий піст