Читання днясубота

На літургії

Апостол

Євр. 13:7–16 Послання до Євреїв

зач. 3347Пам’ята́йте наста́вників ва́ших, котрі́ пропові́дували вам сло́во Бо́же, і, ди́влячись на кончи́ну життя́ ї́хнього, наслі́дуйте ві́ру їх.

8Іісу́с Христо́с учо́ра і сього́дні і наві́ки Той же.

9Вче́ннями рі́зними й чужи́ми не захо́плюйтесь; бо до́бре благода́ттю змі́цнювати серця́, а не стра́вами, від яки́х не оде́ржали ко́ристі ті, що займа́лися ни́ми.

10Ми ма́ємо жерто́вник, від яко́го не ма́ють пра́ва спожива́ти ті, що слу́жать скі́нії.

11Так як тіла́ твари́н, кров яки́х для очи́щення гріха́ вно́сить первосвяще́нник у святи́лище, спа́люються за ста́ном, –

12то і Іісу́с, щоб освяти́ти люде́й Кро́в’ю Своє́ю, постражда́в по́за воро́тами.

13Ото́ж ви́йдемо до Ньо́го за стан, несучи́ Його́ нару́гу;

14бо не ма́ємо тут пості́йного мі́ста, але́ шука́ємо майбу́тнього.

15Ото́ж бу́демо че́рез Ньо́го безуста́нно прино́сити Бо́гові же́ртву хвали́, то́бто плід уст, що прославля́ють ім’я́ Його́.

16Не забува́йте та́кож доброді́йності і спілкува́ння, бо такі́ же́ртви благоуго́дні Бо́гу.

Ряд. 2 Тим. 2:11–19 Друге послання до Тимофія

зач. 29311Ві́рне сло́во: коли́ ми з Ним поме́рли, то з Ним і оживемо́;

12коли́ те́рпимо, то з Ним і царюва́ти бу́демо; коли́ відрече́мся, і Він відрече́ться від нас;

13коли́ ми неві́рні, Він перебува́є ві́рним, бо Себе́ зректи́ся не мо́же.

14Це нага́дуй, заклина́ючи пе́ред Го́сподом не спереча́тися, що нітро́хи не слу́жить на ко́ристь, а на ро́злад тих, що слу́хають.

15Стара́йся предста́вити себе́ Бо́гові досто́йним, працівнико́м бездога́нним, яки́й ві́рно подає́ сло́во і́стини.

16А від непотрі́бного марнослі́в’я віддаля́йся; бо вони́ ще бі́льший у́спіх ма́тимуть у нече́сті,

17і сло́во ї́хнє, як рак, бу́де розповсю́джуватись. Такі́ є Імене́й і Філі́т,

18які відступи́ли від і́стини, ка́жучи, що воскресі́ння вже було́, і руйну́ють у де́яких ві́ру.

19Та тверда́ осно́ва Бо́жа стої́ть, ма́ючи печа́ть цю: пізна́в Госпо́дь Свої́х; і: хай відсту́пить від непра́вди ко́жен, хто спові́дує ім’я́ Го́спода.

Євангеліє

Мф. 5:14–19 Євангеліє від Матфея

зач. 1114Ви є сві́тло сві́ту. Не мо́же схова́тися мі́сто, яке́ стої́ть на верху́ гори́.

15І, засвіти́вши сві́чку, не ста́влять її́ під посу́дину, а на підсві́чник, і сві́тить всім у до́мі.

16Так хай ся́є сві́тло ва́ше пе́ред людьми́, щоб вони́ ба́чили ва́ші до́брі діла́ і прославля́ли Отця́ ва́шого Небе́сного.

17Не ду́майте, що Я прийшо́в пору́шити зако́н або́ проро́ків: не пору́шити прийшо́в Я, а здійсни́ти.

18Бо і́стинно кажу́ вам: до́ки не пере́йде не́бо і земля́, жо́дна йо́та чи жо́дна ри́ска не пере́йде із зако́ну, по́ки не здійсни́ться все.

19О́тже, хто пору́шить одну́ з цих за́повідей найме́нших і навчи́ть так люде́й, той найме́ншим бу́де на́званий в Ца́рстві Небе́сному; а хто ви́конає і навчи́ть, той вели́ким бу́де на́званий в Ца́рстві Небе́сному.

Ряд. Лк. 18:2–8 Євангеліє від Луки

2ка́жучи: в одному́ мі́сті був суддя́, яки́й Бо́га не боя́вся і люде́й не соро́мився.

зач. 883В то́му ж мі́сті була́ одна́ вдова́, і вона́, прихо́дячи до ньо́го, говори́ла: захисти́ мене́ від супе́рника мого́.

4Але́ він до́вгий час не хоті́в. А по́тім сказа́в сам у собі́: хоч я і Бо́га не бою́ся і люде́й не соро́млюсь,

5але́ як ця вдова́ не дає́ мені́ спо́кою, захищу́ її́, щоб вона́ не прихо́дила бі́льше докуча́ти мені́.

6І сказа́в Госпо́дь: чу́єте, що ка́же суддя́ непра́ведний?

7Хіба́ Бог не захисти́ть вибра́нців Свої́х, що взива́ють до Ньо́го день і ніч, хоч і не спіши́ть захища́ти їх?

8кажу́ вам, що захисти́ть їх ско́ро. Але́ Син Людськи́й, коли́ при́йде, чи зна́йде ві́ру на землі́?