Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Одкровення святого Іоанна Богослова

Глава 7

1 І пі́сля цьо́го ба́чив я чотирьо́х А́нгелів, які́ стоя́ли на чотирьо́х кута́х землі́, трима́ючи чоти́ри вітри́ землі́, щоб не дув ві́тер ні на зе́млю, ні на мо́ре, ні на я́ке де́рево.

2 І ба́чив я і́ншого А́нгела, яки́й схо́див від схід со́нця, і мав печа́ть Бо́га живо́го. І скри́кнув він гучни́м го́лосом до чотирьо́х А́нгелів, котри́м да́но шко́дити землі́ і мо́рю, ка́жучи:

3 не робі́ть шко́ди ні землі́, ні мо́рю, ні дере́вам, до́ки не покладемо́ печа́ті на чола́х рабі́в Бо́га на́шого.

4 І я чув число́ попеча́таних: попеча́таних було́ сто со́рок чоти́ри ти́сячі від усі́х колі́н сині́в Ізра́їлевих.

5 З колі́на Іу́диного попеча́тано двана́дцять ти́сяч; з колі́на Руви́мового попеча́тано двана́дцять ти́сяч; з колі́на Га́дового попеча́тано двана́дцять ти́сяч;

6 з колі́на Асі́рового попеча́тано двана́дцять ти́сяч; з колі́на Неффали́мового попеча́тано двана́дцять ти́сяч; з колі́на Манасі́їного попеча́тано двана́дцять ти́сяч;

7 з колі́на Симео́нового попеча́тано двана́дцять ти́сяч; з колі́на Леві́їного попеча́тано двана́дцять ти́сяч; з колі́на Іссаха́рового попеча́тано двана́дцять ти́сяч;

8 з колі́на Завуло́нового попеча́тано двана́дцять ти́сяч; з колі́на Йо́сифового попеча́тано двана́дцять ти́сяч; з колі́на Веніамі́нового попеча́тано двана́дцять ти́сяч.

9 Пі́сля цьо́го гля́нув я, і ось, вели́ка кі́лькість люде́й, яки́х ніхто́ не міг перелічи́ти, з усі́х племе́н і колі́н, і наро́дів і язи́ків, стоя́ли пе́ред престо́лом і пе́ред А́гнцем у бі́лому о́дязі і з па́льмовими ві́тками в рука́х свої́х.

10 І викли́кували гучни́м го́лосом, ка́жучи: спасі́ння Бо́гові на́шому, сидя́чому на престо́лі, і А́гнцеві!

11 І всі А́нгели стоя́ли навко́ло престо́лу і ста́рців і чотирьо́х твари́н, і впа́ли пе́ред престо́лом доліли́ць, і поклони́лися Бо́гові,

12 ка́жучи: амі́нь! благослові́ння і сла́ва, і прему́дрість, і вдя́чність, і честь, і си́ла і міць Бо́гові на́шому на ві́ки ві́чні! Амі́нь.

13 І, поча́вши розмо́ву, оди́н із ста́рців запита́в мене́: хто ці, одя́гнені у бі́лий о́дяг, і зві́дки прийшли́?

14 Я сказа́в йому́: ти зна́єш, госпо́дарю. І він сказа́в мені́: це ті, які́ прийшли́ від вели́кої скорбо́ти; вони́ оми́ли о́дяг свій і ви́білили о́дяг свій Кро́в’ю А́гнця.

15 За це вони́ перебува́ють ни́ні пе́ред престо́лом Бо́га і слу́жать Йому́ день і ніч у хра́мі Його́, і Сидя́чий на престо́лі бу́де жи́ти в них.

16 Вони́ вже не бу́дуть ма́ти ні го́лоду, ні спра́ги, і не бу́де пали́ти їх со́нце і нія́ка спе́ка:

17 бо А́гнець, Яки́й посере́д престо́лу, бу́де пасти́ їх і води́ти їх до живи́х джере́л вод; і ви́тре Бог уся́ку сльозу́ з оче́й ї́хніх.