Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Одкровення святого Іоанна Богослова

Глава 5

1 І ба́чив я у десни́ці Сидя́чого на престо́лі кни́гу, напи́сану всере́дині і ззо́вні, запеча́тану сімома́ печа́тями.

2 І ба́чив я А́нгела си́льного, яки́й проголо́шував гучни́м го́лосом: хто досто́їн розкри́ти цю кни́гу і зня́ти печа́ті її́?

3 І ніхто́ не міг, ні на не́бі, ні на землі́, ні під земле́ю, розкри́ти цю кни́гу, ні гля́нути в не́ї.

4 І я бага́то пла́кав від то́го, що ніко́го не знайшло́сь досто́йного розкри́ти і чита́ти цю кни́гу, і на́віть гля́нути в не́ї.

5 І оди́н із ста́рців сказа́в мені́: не плач; ось лев з колі́на Іу́ди, ко́рінь Дави́дів, перемі́г, і мо́же розкри́ти цю кни́гу і зня́ти сім печа́тей її́.

6 І я погля́нув, і ось, посере́д престо́лу і чотирьо́х твари́н і посере́д ста́рців стоя́в А́гнець ні́би зако́лений, що мав сім ро́гів і сім оче́й, які́ є сім ду́хів Бо́жих, по́сланих на всю зе́млю.

7 І Він прийшо́в і взяв кни́гу з десни́ці Сидя́чого на престо́лі.

8 І коли́ Він взяв кни́гу, тоді́ чоти́ри твари́ни і два́дцять чоти́ри ста́рці упа́ли пе́ред А́гнцем, ма́ючи ко́жний гу́слі і золоті́ ча́ші, по́вні фіміа́му, які́ є моли́тви святи́х.

9 І співа́ють нову́ пі́сню, ка́жучи: досто́їн Ти взя́ти кни́гу і зня́ти з не́ї печа́ті, бо Ти був зако́лений, і Кро́в’ю Своє́ю ви́купив нас Бо́гові з уся́кого колі́на і язи́ка, і наро́ду і пле́мені,

10 і зроби́в нас царя́ми і свяще́нниками Бо́гові на́шому; і ми бу́демо царюва́ти на землі́.

11 І я ба́чив, і чув го́лос багатьо́х А́нгелів навко́ло престо́лу і твари́н і ста́рців, і число́ їх було́ тьми тем і ти́сячі ти́сяч,

12 які́ говори́ли гучни́м го́лосом: досто́їн А́гнець зако́лений прийня́ти си́лу, і бага́тство, і прему́дрість, і мі́цність, і честь, і сла́ву, і благослові́ння.

13 І вся́ке творі́ння, яке́ є на не́бі і на землі́, і під земле́ю, і на мо́рі, і все, що в них, чув я, говори́ло: Сидя́чому на престо́лі і А́гнцеві благослові́ння і честь, і сла́ва і держа́ва на ві́ки ві́чні.

14 І чоти́ри твари́ни говори́ли: амі́нь. І два́дцять чоти́ри ста́рці упа́ли і поклони́лись Тому́, Хто живе́ ві́ки ві́чні.