Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Діяння святих апостолів

Глава 4

зач. 10 1 Коли́ вони́ говори́ли до наро́ду, до них приступи́ли свяще́нники й нача́льники охоро́ни хра́му і саддуке́ї,

2 гні́ваючись на те, що вони́ навча́ють наро́д і пропові́дують в Іісу́сі воскресі́ння з ме́ртвих;

3 і накла́ли на них ру́ки, і віддали́ їх під ва́рту до ра́нку; бо вже був ве́чір.

4 Бага́то ж з тих, хто слу́хав сло́во, уві́рували; і число́ таки́х люде́й було́ бли́зько п’яти́ ти́сяч.

5 На дру́гий день зібра́лися в Ієрусали́м нача́льники ї́хні, і старі́йшини та кни́жники,

6 і первосвяще́нник А́нна, і Каіа́фа, і Іоа́нн, і Олекса́ндр та і́нші з ро́ду первосвяще́нницького;

7 і, поста́вивши їх посере́дині, пита́ли: яко́ю си́лою або́ яки́м і́менем ви зроби́ли це?

8 Тоді́ Петро́, спо́внившись Ду́ха Свято́го, сказа́в їм: нача́льники наро́ду і старі́йшини ізра́їльські!

9 Якщо́ від нас сього́дні вимага́ють ві́дповіді за благодія́ння не́мічному чолові́кові, як він зціли́вся,

10 то хай бу́де відо́мо всім вам і всьо́му наро́дові ізра́їльському, що і́менем Іісу́са Христа́ Назоре́я, Котро́го ви розп’я́ли, Котро́го Бог воскреси́в з ме́ртвих, Ним поста́влений він пе́ред ва́ми здоро́вий.

11 Він є ка́мінь, відки́нутий ва́ми, будівни́чими, Яки́й став нарі́жним, і нема́ ні в ко́му і́ншому спасі́ння,

12 бо нема́ і́ншого і́мені під не́бом, да́ного лю́дям, яки́м нале́жало б спасти́ся нам.

зач. 11 13 Поба́чивши сміли́вість Петра́ та Іоа́нна й помі́тивши, що вони́ лю́ди некни́жні й прості́, вони́ дивува́лись, а ра́зом з тим впізнава́ли їх, що вони́ були́ з Іісу́сом;

14 ба́чачи ж зці́леного чолові́ка, яки́й стоя́в з ни́ми, нічо́го не могли́ сказа́ти про́ти.

15 І, наказа́вши їм ви́йти геть із синедріо́ну, міркува́ли між собо́ю,

16 ка́жучи: що нам роби́ти з ци́ми людьми́? Бо всім, хто живе́ в Ієрусали́мі, відо́мо, що ни́ми зро́блене я́вне чу́до, і ми не мо́жемо відки́нути цьо́го;

17 але́, щоб це не розголо́шувалось бі́льше в наро́ді, погро́зою заборо́нимо їм, щоб не говори́ли про це ім’я́ ніко́му з люде́й.

18 І, покли́кавши їх, заборони́ли їм зо́всім говори́ти і вчи́ти про ім’я́ Іісу́са.

19 Але́ Петро́ та Іоа́нн сказа́ли їм у ві́дповідь: розсуді́ть, чи справедли́во пе́ред Бо́гом слу́хати вас бі́льше, ніж Бо́га?

20 Ми не мо́жемо не говори́ти про те, що ба́чили й чу́ли.

21 Вони́ ж, пригрози́вши, відпусти́ли їх, не ма́ючи можли́вості покара́ти їх, че́рез наро́д, бо всі прославля́ли Бо́га за те, що ста́лося.

22 Бо було́ по́над со́рок ро́ків тому́ чолові́кові, з яки́м ста́лося це чу́до зці́лення.

зач. 12 23 Коли́ їх відпусти́ли, вони́ прийшли́ до свої́х і переказа́ли те, що говори́ли їм первосвяще́нники й старі́йшини.

24 Вони́ ж, ви́слухавши, одноду́шно піднесли́ го́лос до Бо́га й сказа́ли: Влади́ко Бо́же, Котри́й створи́в не́бо й зе́млю, і мо́ре та все, що в них!

25 Ти уста́ми отця́ на́шого Дави́да, раба́ Твого́, сказа́в Ду́хом Святи́м: чого́ заметуши́лись язи́чники, і наро́ди заду́мують ма́рне?

26 Повста́ли царі́ земні́, і кня́зі зібра́лися ра́зом на Го́спода й на Христа́ Його́.

27 Бо спра́вді зібра́лись у мі́сті цьому́ на Свято́го Си́на Твого́ Іісу́са, пома́заного Тобо́ю, І́род і По́нтій Піла́т з язи́чниками та наро́дом ізра́їльським,

28 щоб зроби́ти те, чому́ бу́ти ви́значила напере́д рука́ Твоя́ і ра́да Твоя́.

29 І ни́ні, Го́споди, спогля́нь на погро́зи ї́хні, і дай раба́м Твої́м з усіє́ю сміли́вістю промовля́ти сло́во Твоє́,

30 коли́ Ти простяга́єш ру́ку Твою́ на те, щоб зці́лення, знаме́ння й чудеса́ твори́лися і́менем Свято́го Си́на Твого́ Іісу́са.

31 І пі́сля моли́тви ї́хньої, захита́лося мі́сце, де вони́ зібра́лись, і спо́внилися всі Ду́ха Свято́го, і промовля́ли сло́во Бо́же з дерзнові́нням.

32 У багатьо́х з тих, що уві́рували, було́ одне́ се́рце й одна́ душа́; і ніхто́ нічо́го з майна́ свого́ не назива́в свої́м, а все в них було́ спі́льне.

33 Апо́столи ж з вели́кою си́лою сві́дчили про воскресі́ння Го́спода Іісу́са Христа́; і вели́ка благода́ть була́ на всіх них.

34 Не було́ між ни́ми жо́дного вбо́гого; бо всі, хто володі́в зе́млями або́ дома́ми, продава́ли їх і прино́сили гро́ші за про́дане

35 і кла́ли до ніг Апо́столів; і дава́лось ко́жному, хто чого́ потребува́в.

36 Так Іосі́я, про́званий Апо́столами Варна́вою, що зна́чить – син уті́хи, леві́т, ро́дом кіпря́нин,

37 у яко́го була́ своя́ земля́, прода́вши її́, прині́с гро́ші й покла́в до ніг Апо́столів.