Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Діяння святих апостолів
Глава 24
1 Че́рез п’ять днів прийшо́в первосвяще́нник Ана́нія з старі́йшинами і з яки́мсь ри́тором Терту́ллом, які́ ска́ржились прави́телеві на Па́вла.
2 Коли́ ж його́ покли́кали, то Терту́лл поча́в його́ звинува́чувати, ка́жучи:
3 завжди́ і всю́ди з уся́кою вдя́чністю ми визнаємо́, що тобі́, високопова́жний Фе́ліксе, ми зобов’я́зані стійки́м ми́ром і твоє́му піклува́нню про благоу́стрій цього́ наро́ду.
4 Та щоб бага́то не турбува́ти тебе́, прошу́ тебе́ ви́слухати нас ко́ротко з власти́вою тобі́ ла́гідністю.
5 Знайшо́вши цього́ чолові́ка я́звою суспі́льства, підбу́рювачем за́колоту між іуде́ями, що живу́ть у все́світі, і представнико́м Назоре́йської є́ресі,
6 яки́й нава́жився на́віть оскверни́ти храм, ми взя́ли його́ і хоті́ли суди́ти його́ за на́шим зако́ном.
7 Але́ тисячонача́льник Лі́сій, прийшо́вши, з вели́кою си́лою взяв його́ з на́ших рук і посла́в до те́бе,
8 звелі́вши і нам, його́ обвинувача́м, іти́ до те́бе. Ти мо́жеш сам, розібра́вшись, дізна́тись від ньо́го про все те, в чо́му ми звинува́чуємо його́.
9 І іуде́ї підтве́рдили, сказа́вши, що це так.
10 Па́вел же, коли́ прави́тель дав йому́ знак говори́ти, відпові́в: зна́ючи, що ти бага́то ро́ків справедли́во су́диш наро́д цей, я тим вільні́ше бу́ду захища́ти мою́ спра́ву.
11 Ти мо́жеш дові́датись, що не бі́льше двана́дцяти днів тому́, як я прийшо́в до Ієрусали́ма на поклоні́ння.
12 І ні в святи́лищі, ні в синаго́гах, ні в мі́сті вони́ не знахо́дили мене́ як тако́го, що з ким-не́будь спереча́ється або́ виклика́є за́колот в наро́ді,
13 і не мо́жуть довести́ того́, в чо́му тепе́р звинува́чують мене́.
14 Але́ призна́юся тобі́ в то́му, що по вче́нню, яке́ вони́ назива́ють є́рессю, я ді́йсно служу́ Бо́гові отці́в мої́х, ві́руючи всьо́му, що напи́сано в зако́ні і проро́ках,
15 ма́ючи наді́ю на Бо́га, що бу́де воскресі́ння ме́ртвих, пра́ведних і грі́шних, чого́ і самі́ вони́ сподіва́ються.
16 Тому́ і сам подвиза́юсь завжди́ ма́ти непоро́чну со́вість пе́ред Бо́гом і людьми́.
17 Пі́сля багатьо́х ро́ків я прийшо́в, щоб доста́вити моє́му наро́дові ми́лостиню і прино́шення.
18 При то́му знайшли́ мене́ очи́щеним у хра́мі, не з наро́дом і не з га́ласом.
19 Це були́ де́які асі́йські іуде́ї, котри́м нале́жало б ста́ти пе́ред тобо́ю і звинува́чувати мене́, коли́ щось ма́ють про́ти ме́не.
20 Або́ хай ці самі́ ска́жуть, яку́ знайшли́ вони́ в мені́ непра́вду, коли́ я стоя́в пе́ред синедріо́ном,
21 хіба́ ті́льки одне́ те сло́во, яке́ го́лосно промо́вив я, стоячи́ між ни́ми, що за вче́ння про воскресі́ння ме́ртвих я ни́ні суди́мий ва́ми.
22 Ви́слухавши це, Фе́лікс відкла́в спра́ву ї́хню і сказа́в: розгля́ну ва́шу спра́ву, коли́ при́йде тисячонача́льник Лі́сій і я докла́дніше дові́даюсь про це вче́ння.
23 А Па́вла наказа́в со́тникові стерегти́, але́ не притісня́ти його́ і не забороня́ти ніко́му з його́ близьки́х служи́ти йому́ або́ прихо́дити до ньо́го.
24 Че́рез кі́лька днів Фе́лікс, прийшо́вши з Друзі́ллою, дружи́ною своє́ю, іуде́янкою, покли́кав Па́вла і слу́хав його́ про ві́ру в Христа́ Іісу́са.
25 І оскі́льки він говори́в про пра́вду, про стри́маність і про майбу́тній суд, то Фе́лікс пройня́вся стра́хом і відпові́в: тепе́р іди́, а коли́ знайду́ час, покли́чу тебе́.
26 До то́го ж він сподіва́вся, що Па́вел дасть йому́ гро́шей, щоб відпусти́ти його́: тому́ ча́сто кли́кав його́ і розмовля́в з ним.
27 Коли́ мину́ло два ро́ки, мі́сце Фе́лікса посі́в По́рцій Фест. Бажа́ючи догоди́ти іуде́ям, Фе́лікс залиши́в Па́вла в кайда́нах.