Читання дня
2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12
Друга книга Ездри
Глава 4
1 І почав говорити другий, який сказав про силу царя.
2 О, мужі! Чи не сильні люди, які володіють землею і морем і всім, що знаходиться в них?
3 Але цар перемагає і панує над ними і повеліває ними, і в усьому, що б не сказав їм, вони підкорюються.
4 Якщо скаже, щоб вони ополчалися один проти одного, вони виконують; якщо пошле їх проти ворогів, вони йдуть і руйнують гори і стіни і вежі,
5 й убивають і бувають вбитими, але не переступають слова царського; якщо ж переможуть, усе приносять царю, що одержать у здобич, і все інше.
6 І ті, які не ходять на війну і не воюють, але обробляють землю, після посіву, зібравши жниво, також приносять цареві
7 і, примушуючи один одного, приносять цареві данину.
8 І він один, якщо скаже убити — убивають; якщо скаже відпустити — відпускають; сказав бити — б’ють;
9 сказав спустошити — спустошують; сказав будувати — будують; сказав зрубати — зрубують; сказав насадити — насаджують;
10 і весь народ його і військо його підкорюються йому. Крім того, він лежить, їсть і п’є і спить,
11 а вони стережуть довкола нього і не може ніхто відійти і робити справи свої, і не може не послухатися його.
12 О, мужі! Чи не сильніший за всіх цар, коли так підкорюються йому? — І замовк.
13 Третій же, який сказав про жінок і про істину, — це був Зоровавель, — почав говорити:
14 О, мужі! Чи не великий цар, і багато хто з людей, і чи не сильне вино? Але хто панує над ними і володіє ними? чи не жінки?
15 Жінки народили царя і весь народ, який володіє морем і землею;
16 і ними народжені і ними вигодувані ті, які насаджують виноград, з якого робиться вино;
17 вони роблять одяг для людей і доставляють прикраси людям, і люди не можуть бути без дружин.
18 Якщо зберуть золото і срібло і всякі коштовності, а потім побачать одну жінку, гарну лицем і красиву,
19 залишивши все, спрямовуються до неї і, розкривши рот, дивляться на неї, і всі приліплюються до неї більше, ніж до золота і срібла і до всякої коштовної речі.
20 Чоловік залишає свого батька, який виховав, і країну свою і приліпляється до дружини своєї;
21 і з дружиною залишає душу, і не пам’ятає ні батька, ні матері, ні країни своєї.
22 І з цього слід вам пізнати, що жінки панують над вами. Чи не піднімаєте ви трудів і чи не напружуєте зусиль, і чи не віддаєте і чи не приносите всього дружинам?
23 Бере чоловік меч свій і вирушає, щоб виходити на дороги і грабувати і красти, і готовий плавати по морю і ріках,
24 лева зустрічає, і в темряві блукає; але як тільки украде, забере й ограбує, відносить те до коханої.
25 І більше любить чоловік дружину свою, ніж батька і матір.
26 Багато збожеволіли через жінок і зробилися рабами через них.
27 Багато загинули і збилися зі шляху і згрішили через жінок.
28 Невже тепер не повірите мені? Чи не великий цар владою своєю? Чи не бояться всі країни доторкнутися до нього?
29 Я бачив його й Апамину, дочку славного Вартака, царську наложницю, яка сидить праворуч царя;
30 вона знімала вінець з голови царя і покладала на себе, а лівою рукою вдаряла царя по щоці.
31 І, попри все те, цар дивився на неї, розкривши рот: якщо вона усміхнеться йому, усміхається і він; якщо ж вона розсердиться на нього, він пестить її, щоб помирилася з ним.
32 О, мужі! Як же не сильні жінки, коли так чинять вони?
33 Тоді цар і вельможі глянули один на одного, а він почав говорити про істину.
34 О, мужі! Чи не сильні жінки? Велика земля і високе небо, і швидке у своєму плині сонце, тому що воно в один день обходить коло неба і знову повертається на своє місце.
35 Чи не великий Той, Хто звершує це? І істина велика і сильніша за все.
36 Вся земля взиває до істини, і небо благословляє її, і всі діла трясуться і тремтять перед нею. І немає в ній неправди.
37 Неправедне вино, неправедний цар, неправедні жінки, несправедливі всі сини людські і всі діла їхні такі, і немає в них істини, і вони загинуть у неправді своїй;
38 а істина перебуває і залишається сильною у віках, і живе і володарює повік віку.
39 І немає в ній упереджености і розрізнення, але робить вона справедливе, віддаляючись від усього несправедливого і злого, і всі схвалюють діла її.
40 І немає в суді її нічого неправого; вона є сила і царство і влада і велич усіх віків: благословенний Бог істини!
41 І перестав він говорити. І всі виголосили тоді і сказали: велика істина і сильніша за все.
42 Тоді цар сказав йому: проси, чого хочеш, більше написаного, і дамо тобі, тому що ти виявився наймудрішим, і будеш сидіти поруч зі мною і будеш називатися родичем моїм.
43 Тоді сказав він царю: згадай обіцянку, дану тобою в той день, в який ти прийняв царство твоє, що ти побудуєш Єрусалим
44 і повернеш усі сосуди, взяті з Єрусалима, які відібрав Кир, коли дав обітниці зруйнувати Вавилон, і обіцяв вислати їх туди.
45 А ти обіцяв побудувати храм, який спалили ідумеї, коли Юдея була спустошена халдеями.
46 І про це саме тепер я прошу тебе, господарю царю, і благаю тебе, і в цьому велич твоя: прошу тебе виконати обіцяне, що ти вустами твоїми обіцяв Цареві Небесному виконати.
47 Тоді цар Дарій встав і поцілував його, і написав йому лист до всіх правителів і начальників областей і воєначальників і сатрапів, щоб вони пропустили його і з ним усіх, що йдуть будувати Єрусалим.
48 Також написав лист до всіх місцевих начальників у Келе-Сирії і Фінікії і тим, що знаходяться на Ливані, щоб привозили з Ливану в Єрусалим кедрові дерева і допомагали йому будувати місто.
49 Писав про свободу і для всіх юдеїв, які вирушають із царства в Юдею, щоб ніхто з тих, хто має владу, обласний начальник і сатрап і правитель, не приходив до дверей їхніх,
50 але щоб уся країна, якою вони володіють, вилучена була від данини, і щоб ідумеї залишили селища юдеїв, якими вони володіють;
51 також щоб давали на побудову храму щорічно по двадцять талантів, доки не буде побудований;
52 і для приношення на жертовник щоденних всепалень, зверх сімнадцяти приписаних, давали ще по десять талантів на рік;
53 і щоб усім, хто вирушає з Вавилона, була воля будувати місто, як самим, так і нащадкам їхнім і всім священикам, які підуть.
54 Писав також і про утримання і про священичий одяг, у якому служать.
55 Написав давати утримання і левитам до того дня, коли завершиться храм і буде побудований Єрусалим;
56 і всім, хто стереже місто, наказав давати платню і продовольство.
57 Відпустив і всі сосуди, які виділив Кир із Вавилона; і все, що повелів зробити Кир, і він повелів виконати і послати у Єрусалим.
58 І коли вийшов юнак, то підняв лице своє до неба навпроти Єрусалима, дякуючи Царю Небесному, і сказав:
59 від Тебе перемога і від Тебе мудрість, і Твоя слава, а я Твій раб.
60 Благословенний Ти, що дарував мені мудрість, і дякую Тобі, Господи, Боже батьків наших.
61 І, взявши листи, вирушив і прийшов у Вавилон і оголосив усім братам своїм.
62 І вони дякували Богу батьків своїх за те, що дарував їм волю і дозвіл
63 іти і будувати Єрусалим і храм, на якому наречене ім’я Його. І раділи з музикою і веселістю сім днів.