Читання дня

2Сол. 3:6-18 · Гал. 1:3-10 · Гал. 5:22-6:2 · Лк. 12:2-12 · Лк. 9:1-6 · Мф. 4:25-5:12

Друга книга Ездри

Глава 1

1 І звершив Іосія в Єрусалимі пасху Господу своєму, і закололи пасхального агнця в чотирнадцятий день першого місяця,

2 поставивши священиків за чергами в облаченні у храмі Господньому.

3 І сказав левитам, священнослужителям Ізраїлевим: освятіть себе Господу для поставлення святого ковчега Господнього в храмі, який побудував цар Соломон, син Давидів.

4 Не потрібно буде вам брати його на рамена; служіть тепер Господу Богу вашому, і піклуйтеся про народ Його Ізраїля, і влаштуйтеся за родами і поколіннями вашими, за розкладом Давида, царя Ізраїлевого, і за урочистістю Соломона, сина його,

5 і ставайте у святилищі, за родовими левитськими розрядами вашими перед братами вашими, синами Ізраїля,

6 заколіть за уставом пасхального агнця і приготуйте жертви для братів ваших і зробіть пасху за заповіддю Господньою, даною Мойсеєві.

7 І дав Іосія в дар народу, який там знаходився, тридцять тисяч агнців і козлів і три тисячі тельців; це за обітницею дано від царських стад народу і священикам і левитам.

8 І дали Хелкія і Захарія й Ієиїл, що начальствують у храмі, священикам на пасху дві тисячі шістсот овець і триста волів.

9 І Ієхонія і Самей і Нафаниїл, брат його, й Асавія й Охиїл, й Іорам, тисячоначальники, дали левитам на пасху п’ять тисяч овець і сімсот волів.

10 І коли це відбувалося, священики і левити благоліпно стояли за поколіннями і родовими перевагами, тримаючи опрісноки перед народом,

11 щоб приносити жертви Господу за написаним у книзі Мойсеєвій. І це було в ранній час.

12 І спекли пасхального агнця на вогні, як належало, а жертви зварили в мідних посудинах і казанах з пахощами, і віднесли всьому народові.

13 А після того приготували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона.

14 Бо священики приносили жир до пізнього часу, а тому левити готували для себе і для священиків, братів своїх, синів Аарона.

15 Священноспівці ж, сини Асафові, знаходилися на місцях своїх, за встановленням Давида, й Асаф і Захарія й Еддинус, який був від царя.

16 І воротарям біля кожних воріт не дозволялося залишати своєї черги, тому що для них готували брати їхні, левити.

17 І звершилося в той день все, що належало до жертвоприношення Господу при звершенні пасхи,

18 і до приношення всепалень на жертовнику Господньому, за повелінням царя Іосії.

19 І звершували сини Ізраїлеві, які у той час знаходилися там, пасху і свято опрісноків сім днів.

20 І не звершувалося такої пасхи в Ізраїлі від часів Самуїла пророка.

21 І жоден з усіх царів ізраїльських не звершував такої пасхи, яку звершив Іосія, і священики і левити, і юдеї і всі ізраїльтяни, які жили в той час у Єрусалимі.

22 У вісімнадцятий рік царювання Іосії звершена ця пасха.

23 І спрямовані були прямою путтю діла Іосії перед Господом від серця, повного благочестя.

24 Те ж, що було при ньому, описано в попередніх літописах про тих, хто грішив і чинив нечестя проти Господа більше за всякий народ і царство, і чим вони свідомо ображали Його, і за що слова Господа повстали проти Ізраїля.

25 І після всіх цих діянь Іосії сталося, що фараон, цар Єгипетський, ішов воювати в Каркамис біля Євфрату, й Іосія вийшов назустріч йому.

26 Цар Єгипетський послав до нього сказати: що мені і тобі, царю Юдейський?

27 Не проти тебе посланий я від Господа Бога; війна моя на Євфраті, і нині Господь зі мною і Господь спонукує мене; відступи і не протився Господу.

28 Але не повернувся Іосія на свою колісницю, а наважився воювати з ним, не послухавши слів Єремії пророка з уст Господа.

29 І вступив з ним у битву на полі Мегиддо. І зійшлися начальники до царя Іосії.

30 І сказав цар слугам своїм: віднесіть мене з поля битви, тому що я дуже занеміг. І слуги його негайно винесли його із строю.

31 І зійшов він на другу колісницю свою і, повернувшись у Єрусалим, помер і похований у гробниці батьків своїх.

32 І плакали за Іосією по всій Юдеї, плакав за Іосією і пророк Єремія, і начальники з дружинами оплакували його до цього дня. І це передано назавжди всьому роду Ізраїлевому.

33 Це написано в літописі царів юдейських, і те, що зроблено Іосією, і слава його і його розуміння закону Господнього; попередні ж діла його і згадані нині описані в книзі царів ізраїльських і юдейських.

34 І взяв народ Ієхонію [Іоахаза], сина Іосії, і поставили його царем замість Іосії, батька його, коли йому було двадцять три роки.

35 І царював він у Юдеї і Єрусалимі три місяці, і відставив його цар Єгипетський, щоб не царювати йому в Єрусалимі.

36 І наклав на народ сто талантів срібла й один талант золота.

37 І поставив цар Єгипетський Іоакима, брата його, царем Юдеї і Єрусалима.

38 І зв’язав вельмож, а Заракина, брата його, відвів у Єгипет.

39 Був же Іоаким двадцяти п’яти років, коли став царем над Юдеєю та Єрусалимом, і робив він лихе перед Господом.

40 Проти нього вийшов Навуходоносор, цар Вавилонський, і зв’язав його мідними ланцюгами і відвів у Вавилон.

41 І, узявши деякі зі священних сосудів Господа, Навуходоносор переніс їх і поставив у своєму капищі у Вавилоні.

42 Сказання про нього, про його розбещення і нечестя написані в книзі літописів царських.

43 І став царем замість нього Іоаким, син його; він був вісімнадцяти років, коли був призначений царем.

44 Царював же в Єрусалимі три місяці і десять днів, і зробив він лихе перед Господом.

45 І через рік Навуходоносор послав і відвів його у Вавилон разом зі священними сосудами Господа,

46 і призначив царем Юдеї та Єрусалима Седекію, який був двадцяти одного року. Царював він одинадцять років.

47 І робив він лихе перед Господом, не слухаючи слів, сказаних пророком Єремією від уст Господа.

48 І, бувши зв’язаним від царя Навуходоносора клятвою в ім’я Господа, порушив клятву, відійшов і, озлобивши свою шию і серце своє, переступив закони Господа Бога Ізраїлевого.

49 Також і начальники народу і священиків чинили дуже нечестиво, перевершуючи у всіх нечистотах усіх язичників, і осквернили освячений у Єрусалимі храм Господній.

50 Бог батьків їхніх посилав вісників Своїх закликати їх до навернення, оскільки щадив Він їх і оселю Свою;

51 але вони глузували з вісників Його: в той самий день, в який Господь говорив, вони насміхалися з пророків Його,

52 доки Він, розгнівавшись на народ Свій за нечестя, повелів повстати на них царям халдейським.

53 Вони вибили юнаків їхніх мечем навколо святого храму їхнього і не пощадили ні юнака, ні дівчини, ні старого, ні молодого, але всі були віддані в руки їхні.

54 І всі священні сосуди Господні, великі і малі, і сосуди ковчега Господнього і царські скарби взяли вони і віднесли у Вавилон.

55 І спалили дім Господній і зруйнували стіни Єрусалима і вежі його спалили вогнем,

56 і всю красу його перетворили на ніщо; тих же, хто залишився від меча, відвели у Вавилон.

57 І вони були рабами його і синів його до владарювання персів, на сповнення слова Господнього з уст Єремії:

58 доки земля не відсвяткує субот своїх, на весь час запустіння свого, упродовж сімдесяти років, вона буде суботствувати.