Святитель Ігнатій (Брянчанінов)
Отечник
| ⇦Попердній розділ | Наступний розділ⇨ |
Авва Серапіон
1. До авви Серапіона прийшов один брат. Старець, дотримуючись звичного серед монахів обряду, запропонував йому звершити молитву. Але брат відмовився, називаючи себе грішним, недостойним і навіть негідним самого чернечого образу. Старець хотів умити йому ноги, але той знову відмовився, використавши ті ж слова. Тоді авва запропонував йому розділити трапезу. Коли вони почали їсти, старець з любов’ю сказав йому: «Сину мій! Терпи у своїй хижі, звертай увагу на себе й на своє діяння, бо мандрування з місця на місце не принесе тобі такої користі, як безмовність».
Почувши це, брат засмутився, і його обличчя так змінилося, що старець не міг не помітити його засмучення. Тоді авва Серапіон сказав: «До цього ти називав себе грішником і говорив, що недостойний навіть життя, але щойно я з любов’ю сказав про те, що для тебе корисно, ти розгнівався! Якщо хочеш здобути справжнє смирення, навчайся мужньо зносити образи від інших, а не прикрашайся порожнім смиренномовленням».
Брат, вислухавши це, попросив у старця прощення, визнавши помилковість своєї поведінки, і пішов від нього, отримавши велику користь.
2. Сказав авва Серапіон: «Як охоронці царя, стоячи перед ним, не можуть озиратися ні праворуч, ні ліворуч, так і людина, стоячи перед Богом і відчуваючи страх Його, не може звертати увагу на щось інше».
| ⇦Попердній розділ | Наступний розділ⇨ |