Богослужбові вказівки за 3 березня 2025 року

18 Понеділок 1-ї седмиці. Початок Великого посту. Свт. Льва, папи Римського.

Звершується служба свт. Льву (без святкового знака) разом зі службою вечірні Неділі сиропусної та понеділка першої седмиці Великого посту.

Примітка. Протягом всього Великого посту всі богослужіння звершуються за Пісною Тріоддю та Мінеєю. Із Октоїха у будні беруться лише Троїчні, світильні та сідальні рядового гласу (див. в додатку Пісної Тріоді). Літургія свт. Іоанна Златоуста в будні Чотиридесятниці не звершується, крім субот і свята Благовіщення.

Примітка. Якщо в понеділок, вівторок чи середу 1-ї седмиці посту трапиться храмове або полієлейне свято, то служба храму переноситься на Неділю сирну, а якщо це свято трапиться в четвер чи п’ятницю 1-ї седмиці, то служба храму переноситься на суботу 1-ї седмиці посту і поєднується зі службою вмч. Феодору Тирону (див. Типікон, 31-у і 32-у храмові глави).

Зразок звершення вечірні напередодні понеділка Чотиридесятниці.

9-й час — як зазвичай.

На вечірні кафізми немає.

На «ГDи, воззвaхъ» — стихири52 на 10: Октоїха покаянні, глас 3-й — 4 (2 зі стиховних стихир на вечірні та 2 зі стиховних стихир на утрені), Тріоді, глас 2-й — 3, і святителю, глас 8-й — 3. «Слaва, и3 нhнэ» — Богородичен Мінеї: «КомY ўпод0биласz є3си2…».

Примітка. Якщо в Мінеї є славник, то «Слaва» — Мінеї, «И# нhнэ» — Богородичен за гласом «Слaвы», від менших.

Примітка. Якщо трапиться пам’ять двох малих святих, то співаються стихири першому святому, а стихири другому святому з «ГDи, воззвaхъ» переносяться на хвалитні утрені.

Вхід з кадилом53. «Свёте ти1хій».

Прокімен великий, глас 8-й: «Не tврати2 лицA твоегw2 t џтрока твоегw2, ћкw скорблю2, ск0рw ўслhши мS: вонми2 души2 моeй, и3 и3збaви ю5»; стих 1-й: «Сп7сeніе твоE б9е…»; стих 2-й: «Да ќзрzтъ ни1щіи…»; стих 3-й: «Взыщи1те бGа…».

Примітка. Великий прокімен: «Не tврати2 лицA твоегw2…» співається також на вечірні у 2-у та 4-у Неділі посту. В 1-у, 3-ю та 5-у Неділі посту співається великий прокімен: «Дaлъ є3си2 достоsніе…» зі стихами.

Єктенії «Рцeмъ вси2…» немає. Після виконання прокімна чтець: «Спод0би, гDи…»54. Просительна єктенія: «И#сп0лнимъ вечeрнюю мlтву…» і молитва головопреклоніння.

На стиховні стихири Тріоді, глас 4-й. «Слaва, и3 нhнэ» — Богородичен Тріоді, глас той же: «ЃгGльстіи чи1ни…».

Примітка. Якщо в Мінеї є славник, то «Слaва» — Мінеї, «И# нhнэ» — Богородичен за гласом «Слaвы», від менших.

Чтець: «Нhнэ tпущaеши…». Трисвяте по «Џ§е нaшъ». Після возгласу ієрея55 хор співає тропарі, глас 4-й: «Бцdе дв7о…» (поклон), «Слaва» — «Кrти1телю хrт0въ…» (поклон), «И# нhнэ» — «Моли1те за ны2…» (поклон), «Под8 твоE ­бlгоутр0біе…» (без поклону). Чтець: «ГDи, ­поми1луй» (40), «Слaва, и3 нhнэ», «ЧCтнёйшую…», «И$менемъ гDнимъ…». Ієрей: «Сhй бlгословeнъ…». Чтець: «Ґми1нь», «­Нбcный цRю2…». Ієрей три великих поклони з молитвою прп. Єфрема Сиріна56. Після третього поклону — ієрей: «Слaва тебЁ, хrтE б9е…», і повний відпуст (з поминанням безплотних), після якого хор співає многоліття.

Літія за спочилими після цієї вечірні не звершується.

Примітка. Далі у вказівках при описі аналогічних служб Чотиридесятниці (вечірні перед понеділком) на ряду (під числом) вказуватимуться лише змінні піснеспіви служби. При цьому даватиметься посилання на дату, під якою незмінна частина послідування викладена докладно.

Після відпусту вечірні читають молитви (див. у Требнику або далі наряду) перед початком Великого посту та звершується чин прощення.

Примітка. «По вечeрни же въ трапeзэ бывaетъ ўтэшeніе брaтіи» (Типікон, гл. 49-а, «Въ тyюжде недёлю сhрную вeчера»).

Після вечірні в Неділю сиропусну та в інші Неділі Чотиридесятниці встановлено звершувати мале повечір’я з 16 поклонами.

Чин прощення.

Після многоліття диякон виголошує: «ГDу пом0­лимсz» і ієрей читає першу молитву перед початком Великого посту:

«Надёzніе всBмъ концє1мъ земли2, и3 сyщымъ въ м0ри далeче, б9е, пронарекjй с™ы6z дни6 сі‰ пHстныz зак0номъ и3 прbрHки, и3 є3ђлjсты, спод0би всёхъ въ чистотЁ течeніе п0стное прейти2, вёру неразлyчну соблюсти2, и3 зaпwвэди тво‰ сохрани1ти во вс‰ дни6 животA нaшегw. ЃгGлу ми1рну заповёждь соблюдaти вх0ды нaшz и3 и3сх0ды на всsкое дёло бlг0е и3 спослyшающу, и3 соугождaющу къ совершeнному причащeнію пречcтыхъ твои1хъ т†инъ. Пріими1 же, вLко, колённое поклонeніе и3 п0стъ рабHвъ твои1хъ, подаS и5мъ бlгословeніе д¦0вное, и3 всёмъ нaмъ, њ хrтЁ їи7сэ гDэ нaшемъ: съ ни1мже бlгословeнъ є3си2, съ прес™hмъ и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ».

Хор: «Ґми1нь». Диякон: «ГDу пом0­лимсz», і ієрей читає другу молитву:

«Бlгословeнъ є3си2, гDи вседержи1телю, б9е nтє1цъ нaшихъ, ґвраaмовъ и3 їсаaковъ и3 їaкwвль, сотвори1­вый нб7о и3 зeмлю, м0ре и3 вс‰ сyщыz въ ­ни1хъ, положи1вый человёкwмъ покаsніе во сп7сeніе, и3 презирazй и4хъ прегрэшє1ніz: пріимhй слeзы рабA твоегw2 дв7да прbр0ка, и3 дaвый є3мY њставлeніе грэхHвъ кaющемусz: манассjи ќзами желёзными свsзаннагw, покаsніемъ же и3сповёдавшагwсz тебЁ ­мlтву пріимhй, и3 грэхи2 є3гw2 њстaвивый: блудни1цу, познaвшую млcть твою2 и3сх0дники пріи1мшую, и3 съ ми1ромъ пусти1вшую, сп7сhй: ўслhши нhнэ молeніе менє2 недост0йнагw рабA твоегw2, и3 прeзри вс‰ согрэшє1ніz си1хъ рабHвъ твои1хъ, въ покаsніи къ тебЁ прибэгaющихъ: и3 дaждь и5мъ сердeчное сокрушeніе, и3 болёзнь њ грэсёхъ, и4миже тебE творцA своего2 прогнёваша, могyщую и5хъ t грэхHвъ њчи1стити. Дaждь и5мъ бlгодaть твою2, ћкw да т0ю возбуждaеми и3 подкрэплsеми, въ пaмzть ѕл†z сво‰ дэлA приведyтъ, и3 сі‰ вс‰ во стрaсэ твоeмъ дух0вному своемY nтцY, t тебє1 же ўстaвленному судіи2, и4стиннw и3сповёдzтъ: и3 сaми на себE ћкw на ви1нныхъ въ сeрдцэ сокрушeнномъ и3 смирeнномъ пои1мствовати, и3 кazтисz, и3 жалёти себE њ ни1хъ, и3 совершeннагw прощeніz, и3 t ни1хъ разрэшeніz твои1мъ млcрдіемъ чрез8 и4хъ духовникA, твоег0 же судію2, по нел0жному твоемY њбэщaнію спод0би. Тh бо рeклъ є3си2: є4же ѓще разрэшитE на земли2, бyдетъ разрэшeно на нб7сёхъ. Е$й, вLко гDи їи7се хrтE б9е нaшъ, пріими2 рабы6 тво‰, кaющыzсz њ свои1хъ грэсёхъ вёдомыхъ и3 невёдомыхъ, в0льныхъ и3 нев0льныхъ: и3 сі‰ и3спо­вёдати по твоемY повелёнію предложи1вшихъ, и3 твоeю си1лою и3 бlго­дaтію пріи1мъ и5хъ ­млcтивнw, ўкрэпи2, є4же ­ктомY не возврати1тисz и5мъ ко грэхY, и3 къ ­ѕлы6мъ и3 непо­дHбнымъ дэлHмъ, въ ни1хже мн0­гажды впад0­ша: но воздви1гни и3 заступи2 и5хъ t к0зней діaвольскихъ, и3 t всёхъ сётей непріsзненныхъ: ћкw да без8 препsтіz послyжатъ ти2 въ прпdбіи и3 прaвдэ, во вс‰ дни6 животA своегw2. Тh бо є3си2 бGъ нaшъ, въ мjръ пришeдый, не првdныхъ призвaти, но грёшныхъ на покаsніе: и3 сeдмьдесzтъ крaтъ седмери1цею впaдающымъ во грёхъ њставлsти согрэшє1ніz повелёвый. Ћкоже ќбw женY въ прелюбодэsніи ћтую, фарісeйми и3скушaющими тS приведeнную, не њсуди1лъ є3си2, но млcтивнw ­рeклъ є3си2: и3ди2, и3 tсeлэ ктомY не согрэшaй: и3 си1хъ не њсуждaй, но чlвэколю1бнw поми1луй. И# ћкоже и3 другyю блудни1цу плaчущуюсz, и3 слезaми н0зэ твои2 њмhвшую, и3 главы2 своеS власы6 њтeршую, поми1­ловалъ є3си2 млcти твоеS рaди, подaждь и3 си6мъ рабHмъ твои6мъ невозбр†нныz и3 тє1плыz во и4стинномъ покаsніи слeзы. Ўтверди2 и4хъ ќмъ и3 сeрдце, знaти тебE є3ди1наго и4стиннаго сн7а б9іz, взeмлющаго грэхи2 мjра. Пріими2 и5хъ, ћкоже петрA, tвeргшагосz тебє2 и3 покаsніемъ и3 г0рькими слезaми њбрaщшагосz, пріsлъ є3си2: простри2 десни1цу твою2, и3 пріими2 и5хъ, ћкоже того2 въ м0ри ўтопaющаго пріsлъ є3си2, и3 ўкрэпи2 и5хъ на борю1щаго и5хъ діaвола: њчи1сти и4хъ дyшу и3 тёло t всsкіz сквeрны. Сaмъ бо рeклъ є3си2, бlгjй гDи, не трeбовати здр†вымъ врачA, но болsщымъ: и3 пришeлъ є3си2 не сп7сaемыхъ сп7сти2, но погибaющихъ. Дaждь u5бо, гDи їи7се хrтE б9е нaшъ, рабHмъ ­твои6мъ си6мъ, скончaти без8 пор0ка начaтый сeй с™hй п0стъ, и3 въ нeмъ тво‰ зaпwвэди и3спол­нsти, въ мlтвахъ же прилэжaти и3 всёми добродётельми тебЁ во вс‰ дни6 животA своегw2 бlгоугож­дaти: ћкw да въ чи1стой с0вэсти причасти1тисz неwсуждeннw твоемY бжcтвенному тёлу, и3 животворsщей кр0ви, и3зліsнной за вeсь мjръ во њставлeніе грэхHвъ, спод0бzтсz, и3 да побэдsтъ и3 посрaмzтъ діaвола на ни1хъ вою1­ющагw. Тh бо є3си2, б9е, бGъ кaющихсz, не хотsй смeрти грёшнагw, но є4же њбрати1тисz, и3 жи1ву бhти є3мY. Не х0щеши бо, вLко, создaніе твои1хъ рyкъ погуби1ти, нижE бlговоли1ши њ поги1бели человёчестэй: но х0щеши всBмъ ­сп7сти1сz, и3 въ рaзумъ и4стинный пріити2. тёмже и3 нhнэ, вLко, не tврати2 лицA твоегw2 t р†бъ ­твои1хъ си1хъ, но дaждь и5мъ и4стинное t грэхHвъ къ тебЁ њбращeніе, и3 t всёхъ дёлъ лукaвыхъ и3збавлeніе: и3 спод0би всёхъ нaсъ въ ми1рэ и3сп0лненныхъ дёлъ бlги1хъ доити2, и3 поклони1тисz сп7си1тєльнымъ твои6мъ стrтeмъ, и3 с™0му воскrнію, и3 на кончи1нэ животA нaшегw рaдости вёчныz со всёми тебЁ бlгоугоди1вшими получи1ти, въ тебЁ бз7э и3 сп7си1­телэ нaшемъ.

Тh бо є3си2 бGъ млcтей и3 щедр0тъ, и3 чlвэко­лю1біz, и3 тебЁ слaву возсылaемъ, со безначaльнымъ твои1мъ nц7eмъ, и3 съ прес™hмъ, и3 бlги1мъ, и3 животворsщимъ твои1мъ д¦омъ, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ».

Хор: «Ґми1нь». Після чого ієрей благословляє:

«Бlгословeніе гDне на вaсъ, тогw2 бlгодaтію и3 щедр0тами, и3 чlвэколю1біемъ, всегдA, нhнэ и3 при1снw, и3 во вёки вэкHвъ». Хор: «Ґми1нь».

На солею виносяться і кладуться на аналої напрестольний Хрест, ікони Спасителя і Богородиці. Настоятель звершує земні поклони перед ними та цілує їх. Потім він звертається до присутніх з повчанням про християнське проведення посту і просить прощення гріхів у священнослужтелів і народу, кажучи: «Бlгослови1те nтцы2 свzтjи, брaтіz (и3 сeстры) и3 прости1те ми2, грёшному, вс‰ ­є3ли6ка согрэши1хъ въ дeнь сeй и3 во вс‰ дни6 животA моегw2 дёломъ, сл0вомъ, помышлeніемъ и3 всёми мои1­ми чyвствы». Сказавши це, він земно вклоняється народові. Усі відповідають йому земним поклоном і говорять: «БGъ да прости1тъ тS, џтче с™hй, прости2 и3 нaсъ грёшныхъ, и3 бlгослови2»57. На це священник, який служить (як правило, настоятель, а в монастирях — намісник), відповідає: «­Бlгодaтію своeю бGъ да прости1тъ и3 поми1луетъ всёхъ нaсъ». Потім настоятель бере напрестольний Хрест. Усі священнослужителі за старшинством прикладаються до ікон на аналої, підходять до настоятеля, цілують Хрест і лобизаються з настоятелем та один з одним в рамена (плечі), взаємно просячи пробачення. За ними йдуть миряни, прикладаються до Хреста, цілують ікони, які зазвичай тримають священнослужителі, і просять пробачення у причту і один у одного. Під час чину прощення прийнято співати: «Покаsніz tвeрзи…», «На рэкaхъ вавmлHнскихъ…» та ін.

Зразок звершення утрені у будні Чотиридесятниці, якщо не буде у ці дні свята.

Утрені передує читання повсякденної полуношниці, яка в перший день починається пізніше ніж зазвичай. Перед її початком — 12 ударів у дзвін; після возгласу: «Б9е, ўщeдри…» — три великих поклони з молитвою прп. Єфрема Сиріна (3 поклони на полуношниці тільки в 1-й день Великого посту, а в інші понеділки — 16).

Після закінчення полуношниці, перед утренею — дзвін у два дзвони. Ієрей58, відкривши завісу Царських врат, кадить престол і виголошує: «Бlгословeнъ бGъ нaшъ…»59. Чтець: «Ґми1нь». Трисвяте по «Џ§е нaшъ». Ієрей — возглас. Чтець: «Ґми1нь», «ГDи, поми1луй» (12). «Слaва, и3 нhнэ» — «Пріи­ди1те, поклони1мсz…» (тричі), псалми 19-й і 20-й, Трисвяте по «Џ§е нaшъ» і тропар: «Сп7си2 гDи, лю1ди тво‰…». «Слaва» — «Вознесhйсz на кrтъ…», «И# нhнэ» — «Предстaтельство стрaшное…». Під час читання псалмів ієрей кадить вівтар і весь храм, потім, повернувшись у вівтар, виголошує малу сугубу єктенію: «Поми1луй нaсъ б9е…», «Е#щE м0лимсz њ господи1нэ…», «Е#щE м0лимсz њ бGохрани1мэй странЁ нaшей…» «Е#щE м0лимсz за всю2 брaтію и3 за вс‰ хrтіaны» (з кадилом біля престолу) і возглас: «Ћкw млcтивъ…». Хор: «Ґми1нь», «И$менемъ гDнимъ…».

Ієрей, стоячи перед престолом, виголошує: «Слaва с™ёй, и3 є3диносyщнэй…», при цьому творить хрест кадилом. Читається шестипсалміє. Після закінчення шестипсалмія — велика єктенія (на амвоні).

Потім «Ґллилyіа» в рядовий глас Октоїха (в даному випадку — 3-й), зі стихами. Хор співає: «Ґллилyіа» по тричі, на кожен із чотирьох стихів. Потім три Троїчні тропарі (див. додаток Тріоді).

Примітка. На практиці Троїчні тропарі читаються, а закінчення (приспіви) їхні співаються.

В понеділок до першого Троїчного тропаря приспів: «С™ъ, с™ъ, с™ъ є3си2 б9е нaшъ, предстaтельствы безпл0тныхъ твои1хъ поми1луй нaсъ»; до другого — «С™ъ, с™ъ, с™ъ є3си2 б9е нaшъ, мlтвами всёхъ с™hхъ твои1хъ поми1луй нaсъ»; до третього — «С™ъ, с™ъ, с™ъ є3си2 б9е нaшъ, бцdею поми1луй нaсъ». Приспів до першого тропаря особливий для кожного дня тижня, приспіви до другого та третього тропарів — постійні.

Потім кафізми 4-а, 5-а і 6-а, з розділенням на три «Слaвы» і співом на великопосний розпів. Стихослов’я кафізми починається зі співу хором «захода»: «ГDи, ­поми1луй» (тричі), «Слaва». Чтець: «И# нhнэ», і читає кафізму. Малих єктеній після кафізм у всю Чотиридесятницю, крім субот та Неділь, немає (якщо випадає свято, то перед сідальними свята виголошується мала ­єктенія).

Після 1-го стихослів’я — сідальні Октоїха (див. додаток Тріоді). Якщо в Мінеї рядовому святому є кондак, то в сідальних перед Богородичним читається мученичен рядового гласу з приспівом: «Ди1венъ бGъ во с™ы1хъ свои1хъ, бGъ ї}­левъ» (в додатку Тріоді він знаходиться після сідальних). Якщо в Мінеї кондака рядовому святому нема, то мученичен співається після 6-ї пісні канону (тоді в сідальних цей мученичен пропускається).

Примітка. В даному випадку мученичен співається на сідальних, тому що святому є кондак (написаний після 6-ї пісні канону).

Після 2-го і 3-го стихослів’я — сідальні Тріоді (наряду).

Хор — заспів: «ГDи, поми1луй» (тричі), «Слaва». Чтець — «И# нhнэ», і читає псалом 50-й.

Ієрей на амвоні виголошує: «Сп7си2, б9е, лю1ди тво‰…». Хор: «ГDи, поми1луй» (12). Ієрей: «Млcтію и3 щедр0тами…». Хор: «Ґми1нь», і співається канон.

На великопосній утрені три канони — святому з Мінеї (повний) і два трипіснця з Тріоді.

Примітка. Трипіснці складаються: в понеділок — з 1-ї, 8-ї і 9-ї пісень; у вівторок — з 2-ї, 8-ї і 9-ї пісень; в середу — з 3-ї, 8-ї і 9-ї пісень; в четвер — з 4-ї, 8-ї і 9-ї пісень; в п’ятницю — з 5-ї, 8-ї і 9-ї пісень60.

Ті пісні, в склад яких входять трипіснці, співаються на 14: канон Мінеї з ірмосом на 6 (ірмос один раз), потім трипіснці на 8. Окрім того, 2-й трипіснець Тріоді має один чи два тропарі, які не входять в число 14; ці тропарі мають співатися з приспівом: «Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ».

Пісні, в яких нема трипіснців, співаються на 4, без ірмосу, тобто ірмоси в цей рахунок не входять. В 1-й, 4-й, 5-й і 7-й піснях ірмоси передують співу тропарів, а в 3-й (крім середи) і 6-й служать катавасією та співаються тільки після закінчення тропарів. Пісні, які мають у своєму складі трипіснці, починаються ірмосом Мінеї і закінчуються катавасією — ірмосом другого трипіснця.

Канон стихословиться з біблійними піснями (в спеціальному розділі Ірмологія для Великого посту).

Примітка. Якщо буде пам’ять двох святих, то в піснях з трипіснцями два канони Мінеї співаються на 6: ірмос 1-го канону, перший і другий тропар під один стих, третій тропар, Богородичен пропускається; 2-го канону, перший і другий тропар під один стих, третій тропар, Богородичен.

При співі канонів двом святим в піснях без трипіснців краще співати без ірмосу на 861. В 3-й (крім середи) і 6-й піснях ірмос першого канону Мінеї співається на початку пісні, а ірмос канону другому святому на катавасію.

Відповідно до загальних вказівок Типікону щодо співу канону великопосної утрені, по понеділках 1-а пісня канону стихословиться від стиха: «ГDеви поeмъ…» до «Њгустёша ћкw стэнA…» (за Ірмологієм62). Після стиха «Њгустёша ћкw стэнA…» співається ірмос канону Мінеї.

Хор — стих: «РечE врaгъ…»63. Чтець — 1-й тропар канону Мінеї64.

Хор: «Послaлъ є3си2 д¦ъ…». Чтець — знову65 1-й тропар.

Хор: «Кто2 под0бенъ…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Простeрлъ є3си2…». Чтець — 3-й тропар.

Хор: «Ўтёшилъ є3си2…». Чтець — Богородичен канону.

Хор: «ТогдA потщaшасz…». Чтець — 1-й і 2-й тропарі66 першого трипіснця Тріоді (за один).

Хор: «Нападeтъ на нS…». Чтець — 3-й тропар.

Хор: «Д0ндеже пр0йдутъ…». Чтець — 4-й тропар.

Хор: «Ввeдъ насади2 |…». Чтець — Богородичен 1-го трипіснця.

Хор: «ГDь цrтвуzй…». Чтець — 1-й тропар 2-го трипіснця Тріоді.

Хор: «И# наведE на нS…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Слaва». Чтець — Троїчен 2-го трипіснця.

Хор: «И# нhнэ». Чтець — Богородичен 2-го трипіснця.

Хор: «Слaва тебЁ б9е нaшъ…». Чтець — тропар 2-го трипіснця.

Хор: «Слaва тебЁ б9е нaшъ…». Чтець — останній тропар 2-го трипіснця.

Потім на катавасію співається ірмос 2-го трипіснця Тріоді: «Грzди1те лю1діе…» (глас 2-й).

Примітка. Піснь 2-а стихословиться тільки по вівторках Чотиридесятниці.

Піснь 3-я (з Мінеї) починається співом біблійних стихів від відмітки «на 4». Одразу після катавасії 1-ї пісні хор — стих: «ГDь взhде на нб7сA…». Чтець — 1-й тропар канону.

Хор — стих: «И# дaстъ крёпость…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Слaва». Чтець — 3-й тропар.

Хор: «И# нhнэ». Чтець — Богородичен Мінеї.

Хор — ірмос 3-ї пісні Мінеї. Відмінність від звичайного виконання канону в тому, що тут ірмос співається не на початку пісні, а в кінці, покриваючи піснь, як катавасія.

Після 3-ї пісні — мала єктенія. Сідален Мінеї святому, «Слaва, и3 нhнэ» — Богородичен Мінеї. В даному випадку — святителю, глас 3-й. «Слaва, и3 нhнэ» — Богородичен Мінеї, глас той же.

Піснь 4-а (з Мінеї). Хор — ірмос 4-ї пісні Мінеї та стих: «ГDь бGъ м0й…». Чтець — 1-й тропар.

Хор — стих: «И# на высHкаz…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Слaва». Чтець — 3-й тропар.

Хор: «И# нhнэ». Чтець — Богородичен.

Піснь 5-а (із Мінеї). Хор — ірмос 5-ї пісні Мінеї та стих: «Воскрeснутъ мeртвіи…». Чтець — 1-й тропар.

Хор — стих: «Росa бо…». Чтець — 2-й тропар67.

Хор: «Слaва». Чтець — 3-й тропар.

Хор: «И# нhнэ». Чтець — Богородичен.

Піснь 6-а (із Мінеї) стихословиться так само, як 3-я. Одразу після Богородична 5-ї пісні співається стих: «Хранsщіи сyєтнаz…». Чтець — 1-й тропар.

Хор — стих: «Ѓзъ же со глaсомъ…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Слaва». Чтець — 3-й тропар.

Хор: «И# нhнэ». Чтець — Богородичен.

Хор — ірмос 6-ї пісні канону Мінеї на катавасію.

Після 6-ї пісні — мала єктенія. Кондак та ікос (якщо є). В даному випадку — кондак та ікос святителю, глас 3-й.

Примітка. Якщо в Мінеї кондака рядовому святому нема, то після 6-ї пісні співається мученичен Октоїха (див. в сідальних після 1-го стихослов’я в додатку Тріоді).

Піснь 7-а (із Мінеї). Хор — ірмос 7-ї пісні Мінеї та стих: «Бlгословeнъ є3си2 на пrт0лэ…». Чтець — 1-й тропар.

Хор: «Бlгословeнъ є3си2 на твeрди…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Слaва». Чтець — 3-й тропар.

Хор: «И# нhнэ». Чтець — Богородичен.

Піснь 8-а співається, як 1-а. Хор або чтець читає підряд стихи 8-ї пісні від стиха: «Бlгослови1те вс‰ дэлA гDнz…» і до: «Бlгослови1те џгнь и3 вaръ…». Після цього стиха співається ірмос канону з Мінеї та стих: «Бlгослови1те р0сы и3 и4ней…». Чтець — 1-й тропар Мінеї.

Хор: «Бlгослови1те слaны…». Чтець — знову 1-й тропар68.

Хор: «Бlгослови1те свётъ…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Бlгослови1те землS…». Чтець — 3-й тропар.

Хор: «Бlгослови1те и3ст0чницы…». Чтець — Богородичен.

Хор: «Бlгослови1те вс‰ пти6цы…». Чтець — 1-й тропар 1-го трипіснця Тріоді.

Хор: «Бlгослови1те сhнове…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Бlгослови1те сщ7eнницы…». Чтець — 3-й тропар.

Хор: «Бlгослови1те дyси и3 дyшы…». Чтець — Богородичен 1-го трипіснця.

Хор: «Бlгослови1те ґнaніа…». Чтець — 1-й тропар 2-го трипіснця.

Хор: «Бlгослови1те ґпcли…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Бlгослови1мъ nц7A, и3 сн7а, и3 с™aго д¦а гDа». Чтець — Троїчен 2-го трипіснця.

Хор: «И# нhнэ». Чтець — Богородичен 2-го трипіснця.

Хор: «Слaва тебЁ б9е нaшъ…». Чтець — останній тропар 2-го трипіснця.

Хор: «Хвaлимъ, бlгослови1мъ…» та ірмос 2-го трипіснця на катавасію, глас 2-й: «Дрeвле њроси1вшаго…».

На 9-й пісні звичайне кадіння. Співаємо «ЧCтнёйшую» (з поклоном на кожний приспів).

Потім ірмос 9-ї пісні з Мінеї і стих: «Бlгословeнъ гDь…». Чтець — 1-й тропар з канону Мінеї.

Хор — стих: «И# воздви1же…». Чтець — знову69 1-й тропар.

Хор: «Ћкоже глаг0ла…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Сп7сeніе t вр†гъ…». Чтець — 3-й тропар.

Хор: «Сотвори1ти млcть…». Чтець — Богородичен канону Мінеї.

Хор: «Клsтву, є4юже клsтсz…». Чтець — 1-й тропар 1-го трипіснця.

Хор: «Служи1ти є3мY…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «И# ты2, nтрочA…». Чтець — 3-й тропар.

Хор: «Дaти рaзумъ…». Чтець — Богородичен.

Хор: «Въ ни1хже посэти2…». Чтець — 1-й тропар 2-го трипіснця.

Хор: «Напрaвити н0ги…». Чтець — 2-й тропар.

Хор: «Слaва». Чтець — Троїчен 2-го трипіснця.

Хор: «И# нhнэ». Чтець — Богородичен 2-го трипіснця.

Хор: «Слaва тебЁ б9е нaшъ…». Чтець — останній тропар 2-го трипіснця.

Хор — ірмос 2-го трипіснця на катавасію, глас 2-й: «Преестeственнw пл0тію…».

Потім — «Дост0йно є4сть» (поклон). Єктенія мала. Світилен Троїчен рядового гласу (в даному випадку 3-го) зі співом закінчення на розспів Троїчних тропарів (див. додаток Тріоді).

В понеділок після 1-го виконання світильна співається закінчення: «предстaтельствы безпл0тныхъ твои1хъ, и3 сп7си1 мz»; «Слaва» — той же світилен. Хор — 2-е закінчення світильна — «мlтвами гDи с™hхъ твои1хъ, и3 сп7си1 мz»; «И# нhнэ» — той же світилен. Хор — 3-є закінчення світильна — «мlтвами гDи бцdы, и3 сп7си1 мz». Перше закінчення світильна особливе для кожного дня тижня, друге та третє закінчення — постійні.

Після світильна чтець — хвалитні псалми: «Хвали1­те гDа съ нб7съ…» та інші стихи як зазвичай70. «Слaва, и3 нhнэ», «ТебЁ слaва подобaетъ…», «Слaва тебЁ показaвшему нaмъ свётъ». Читається повсякденне славослов’я71. Просительна єктенія і молитва головопреклоніння.

На стиховні стихири Тріоді, глас 5-й. «Слaва, и3 нhнэ» — Богородичен Тріоді.

Примітка. Якщо святий має стихиру на «Слaва», то «Слaва» — святому, «И# нhнэ» — Богородичен за гласом «Слaвы», від менших, із другого додатку Мінеї, а в середу і п’ятницю — Хрестобогородичен Мінеї наряду. Якщо святий не має славника стихир на стиховні, то «Слaва, и3 нhнэ» — Богородичен, або Хрестобогородичен Тріоді.

Чтець: «Бlго є4сть…» (двічі). Трисвяте по «Џ§е нaшъ». Після возгласу чтець — тропар: «Въ хрaмэ стоsще…», «ГDи, поми1луй» (40). «Слaва, и3 нhнэ» — «ЧCтнёйшую…». «И$менемъ гDнимъ…». Ієрей перед Царськими вратами: «Сhй бlгословeнъ…». Чтець: «Нбcный цRю2…». Ієрей — молитву прп. Єфрема Сиріна (з 16 поклонами). Чтець: «Ґми1нь», і без відпусту утрені читає 1-й час. Відпуст утрені звершується після 1-го часу. Ієрей повертається у вівтар і закриває завісу.

Зразок звершення 1-го часу в будні Чотиридесятниці.

На 1-му часі — після трьох псалмів і «Ґллилyіа» (тричі), у вівторок, середу і четвер стихословиться рядова кафізма. Перед нею «заход»: «ГDи, поми1­луй» (тричі), «Слaва, и3 нhнэ» — читається, а не співається.

Після кафізми (а якщо її немає, то після псалмів часа) — чтець: «Слaва, и3 нhнэ», «Ґллилyіа» (тричі), «ГDи, поми1луй» (тричі). Потім ієрей (чи, за Типіконом, «ўчинeнный же чтeцъ»72), ставши перед Царськими вратами, співає тропар часа, на глас 6-й: «Заyтра ўслhши глaсъ м0й…», і робить земний поклон. Хор — той же тропар. Ієрей — стих: «Глаг0лы мо‰ внуши2…». Хор: «Заyтра ўслhши глaсъ м0й…». Ієрей: «Ћкw къ тебЁ…». Хор: «Заyтра ўслhши глaсъ м0й…».

Примітка. Коли ієрей виголошує тропар чи стих, хор і народ роблять поклон; коли ж хор співає, тоді ієрей звершує поклон. Так виконуються тропарі і на інших часах.

Ієрей: «Слaва» (поклону нема). Чтець: «И# нhнэ» — «Чт0 тz наречeмъ…». Потім хор: «Стwпы2 мо‰ напрaви…» (двічі). Так само (по двічі) співаються наступні стихи: «И#збaви мS t клеветы2…»; «ЛицE твоE просвэти2…». Потім: «Да и3сп0лнzтсz ўстA…» (тричі).

Примітка. Тропарі часа (особливі тропарі Часослова після Богородична часа та перед Трисвятим) співаються тільки на 1-му часі, на інших часах вони читаються.

Чтець — Трисвяте по «Џ§е нaшъ». Ієрей — возглас. Чтець — Богородичен дня (в понеділок, вівторок і четвер — «Преслaвную б9ію м™рь…»; в середу і п’ятницю — «Ск0рw предвари…»), «ГDи, поми1луй» (40), «И$же на всsкое врeмz…», «ГDи, поми1луй» (тричі), «Слaва, и3 нhнэ», «ЧCтнёйшую…», «И$менемъ гDнимъ…». Ієрей (на солеї): «Б9е, ўщeдри…». Чтець: «Ґми1нь». Ієрей — молитву прп. Єфрема Сиріна (з 16 поклонами). Чтець: «Ґми1нь», Трисвяте по «Џ§е нaшъ». Ієрей — возглас. Чтець: «Ґми1нь», «ГDи, поми1­луй» (12). І молитву: «ХrтE свёте и4стинный…»73. Хор: «Взбрaнной Воев0дэ…». Ієрей: «Слaва тебЁ хrтE б9е…». Хор: «Слaва, и3 нhнэ…», «ГDи, поми1луй» (тричі), «Бlгослови2». Відпуст і многоліття. Вихід в притвор і звичайна літія за спочилими.

Про літію за спочилих.

За Уставом, після закінчення 1-го часу звершується літія за спочилих, яка, за Типіконом, є невід’ємною частиною ранкового богослужіння. Заупокійна літія після закінчення 1-го часу визначається Типіконом у всі будні дні року. У суботу, Неділю та в святкові дні літії нема. Така ж літія визначається Уставом і після відпусту вечірні в тому разі, якщо вечірня не з’єднується з Літургією Передосвячених Дарів, тобто в понеділок, вівторок і четвер (у середу і п’ятницю вечірня служиться у поєднанні з Літургією Передосвячених Дарів). Не звершується літія за спочилих і після вечірні понеділка, яка служиться в Неділю ввечері.

Таким чином, у період Святої Чотиридесятниці Типікон вказує літії після закінчення 1-го часу і після відпусту вечірні. Розрізняються вони лише тим, що на літії після 1-го часу потрібно здійснювати читання «њглашє1ній» прп. Феодора Студита: «и3 чтyтсz њглашє1ніz прпdбнагw nтцA нaшегw fе0дwра студjта t предстоsтелz, и3ли2 t є3кклисіaрха, ћкw преписaсz, си1рэчь, въ срeду и3 пzт0къ» (див. Пісну Тріодь, службу понеділка 1-ї седмиці Великого посту).

На практиці літія звершується наступним чином:

В притворі (або у відповідному місці храму) заздалегідь встановлюється панахидний стіл (тетрапод). Після закінчення 1-го часу чи вечірні священник бере кадило і в супроводі двох свічконосців виходить в притвор через південні врата (Царські врата і завіса не відкриваються). За ним, під спів самогласної стихири храму, ідуть хор та народ. Стихира береться зі служби того свята чи святому, якому присвячений приділ, де звершується служба. Це може бути стихира після 50-го псалма або одна із літійних стихир. (Якщо святий не має святкового знака, шестеричний або славословний, і його служба не має вказаних піснеспівів, стихира береться з «ГDи, воззвaхъ» або з іншого циклу стихир).

Ієрей виголошує: «Бlгословeнъ бGъ нaшъ…». Хор: «Ґми1нь». Чтець: Трисвяте по «Џ§е нaшъ». Ієрей — возглас. Хор: «Ґми1нь» і тропарі 4-го гласу: «Со д{хи ­првdныхъ…», «Въ пок0ищи твоeмъ…». «Слaва» — «Ты2 є3си2 бGъ…», «И# нhнэ» — «Е#ди1на чcтаz…». Ієрей (з кадилом) виголошує сугубу заупокійну єктенію: «Поми1­луй нaсъ б9е…», «Е#щE м0лимсz…», «Ћкw да гDь бGъ…», «Млcти б9іz…», «ГDу пом0лимсz». Хор: «ГDи, поми1­луй» (40). Молитва таємно: «Б9е духHвъ…». Возглас: «Ћкw ты2 є3си2 воскrніе…». «Слaва тебЁ, хrтE б9е…» і т. д. Відпуст: «ВоскRсhй и3з8 мeртвыхъ…». Після відпусту співаються особливі стихи, глас 8-й: «Вёчнаz вaшz пaмzть, достобlжeнніи nтцы2 и3 брaтіz нaшz, приснопоминaеміи» (тричі); і глас 7-й: «БGъ да ўблажи1тъ и3 ўпок0итъ и5хъ, и3 нaсъ поми1луетъ, ћкw бlгъ и3 чlвэколю1бецъ» (один раз).

Зразок звершення 3-го, 6-го і 9-го часів у будні Чотиридесятниці.

Великопосні часи 3-й, 6-й і 9-й зазвичай звершуються разом з зображальними та вечірнею (якщо не звершується Літургія Передосвячених Дарів). Перед кожним часом ударяють у дзвін відповідно 3, 6 або 9 разів, перед зображальними — 12 разів, перед вечірнею — дзвін у два дзвони.

3-й час. Ієрей в єпітрахилі, перед Царськими вратами (завіса не відкривається), звершивши три поклони (поясні), виголошує возглас: «Бlгословeнъ бGъ нaшъ…». Чтець: «Ґми1нь», «Слaва тебЁ б9е нaшъ…» та інше послідування 3-го часа, як зазвичай. Після закінчення третього псалма — «Слaва, и3 нhнэ», «Ґлли­лyіа» — і стихословиться рядова (в понеділок — 7-а) кафізма, розділена на три «Слaвы» (порядок читання такий же, як на 1-му часі). Після кафізми ієрей (або, за Типіконом, «ўчинeнный чтeцъ»74) перед Царськими вратами співає тропар часа, глас 6-й: «ГDи, и4же прес™aго твоего2 д¦а…» і стихи: «Сeрдце чи1сто сози1ж­ди…»; «Не tвeржи менE…». Після виконання тропаря і поклонів ієрей: «Слaва». Чтець: «И# нhнэ» — Богородичен: «Бцdе, ты2 є3си2 лозA…» та ін. Після молитви «И$же на всsкое врeмz…» ієрей (на солеї) виголошує: «Б9е, ўщeдри…»75. Чтець: «Ґми1нь». Ієрей читає молитву прп. Єфрема Сиріна з 16 поклонами. Чтець — молитву: «ВLко б9е…», і починається 6-й час.

6-й час. Псалми та кафізма (в понеділок — 8-а) читаються в такому ж порядку, що і на 3-му часі. Після кафізми, як і на 3-му часі, співається тропар часа, глас 2-й: «И$же въ шестhй дeнь…». Стихи: «Внуши2 б9е…»; «Ѓзъ къ бGу воззвaхъ…». «Слaва». Чтець: «И# нhнэ» — Богородичен 6-го часа: «Ћкw не и4мамы…». Тропар пророцтва76. «Слaва, и3 нhнэ» — той же тропар. Ієрей: «В0нмемъ». Чтець — прокімен, глас 4-й: «Вёсть гDь пyть првdныхъ…», зі стихом. Ієрей: «Премyдрость». Чтець: «Прbр0чества и3сaіина чтeніе». Ієрей: «В0нмемъ». Читається паримія Тріоді. Після закінчення читання паримії ієрей: «В0нмемъ». Чтець — прокімен, глас 7-й: «Раб0тайте гDеви со стрaхомъ…», зі стихом. Після співу прокімна чтець: «Ск0рw да предварsтъ…». Трисвяте по «Џ§е нaшъ». Ієрей — возглас. Чтець — тропар: «Сп7сeніе содёлалъ…», «Слaва» — «Пречcтому џбразу…». На «И# нhнэ» — в понеділок, вівторок і четвер — «­Млcрдіz сyщи…»; в середу і п’ятницю — Хрестобогородичен: «Препрослaвлена є3си2…». Після молитви «И$же на всsкое врeмz…» ієрей (на солеї) виголошує: «Б9е, ўщeдри…». Чтець: «Ґми1нь». Ієрей читає молитву прп. Єфрема Сиріна з 16 поклонами. Чтець — молитву: «Б9е и3 гDи си1лъ…», і починається 9-й час.

9-й час звершується в такому ж порядку, що і попередні (в понеділок на 9-му часі — 9-а кафізма77). Тропар 9-го часу, глас 8-й: «И$же въ девsтый чaсъ…». Стихи: «Да прибли1житсz мlтва…»; «Да вни1детъ прошeніе…». Після виконання тропаря і поклонів ієрей: «Слaва». Чтець: «И# нhнэ» — Богородичен: «Бцdе, ты2 є3си2 лозA…» та ін. Після молитви «И$же на всsкое врeмz…» ієрей (на солеї) виголошує: «Б9е, ўщeдри…». Чтець: «Ґми1нь». Ієрей читає молитву прп. Єфрема Сиріна з трьома великими поклонами78. Чтець — молитву: «ВLко гDи, їи7се хrтE…», і починаються зображальні.

Зразок звершення зображальних в понеділок, вівторок і четвер Чотиридесятниці.

Зображальні. Відкривається завіса Царських врат. Хор співає: «Во цrтвіи твоeмъ…». В кінці на «Слaва» — «Помzни2 нaсъ гDи…», на «И# нhнэ» — «Помzни2 нaсъ гDи…». Потім повільно і голосно (з трьома земними поклонами): «Помzни2 нaсъ гDи, є3гдA пріи1деши во цrтвіи твоeмъ», «Помzни2 нaсъ вLко, є3гдA пріи1­деши во цrтвіи твоeмъ», «Помzни2 нaсъ с™hй, ­є3гдA пріи1деши во цrтвіи твоeмъ». Чтець: «Ли1къ ­нбcный…». Стих: «Приступи1те къ немY…», «Ли1къ ­нбcный…», «Слaва» — «Ли1къ с™hхъ ѓгGлъ…», «И# нhнэ» — «Вёрую…», «Њслaби, њстaви…», «Џ§е нaшъ». Ієрей — возглас.

Кондаки на зображальних:

У храмі Господському (у понеділок, вівторок, четвер) — кондак храму, кондак дня (в четвер — два), кондак рядовому святому Мінеї (якщо є; в даному випадку — кондак святителю), «Слaва» — «Со с™hми ўпок0й…», «И# нhнэ» — «Предстaтельство хrтіaнъ…».

У храмі Богородиці — кондак дня (у четвер — два), кондак рядовому святому Мінеї (якщо є; в даному випадку — кондак святителю). «Слaва» — «Со с™hми ўпок0й…», «И# нhнэ» — кондак храму.

У храмі святого — кондак дня (у четвер — два), кондак храму, кондак рядовому святому Мінеї (якщо є; в даному випадку — кондак святителю). «Слaва» — «Со с™hми ўпок0й…», «И# нhнэ» — «Предстaтельство хrтіaнъ…».

Примітка. В понеділок не слід читати кондак храму святих сил безплотних, у вівторок — Предтечі, а в четвер — кондак храму апостольського чи свт. Миколая, тому що вони заміняються кондаками дня.

Примітка. Якщо на утрені кондак рядовому святому відсутній, то на зображальних він також не читається; якщо рядовому святому два кондака, то читається один на вибір.

«ГDи, поми1луй» (40), «Слaва, и3 нhнэ», «ЧCтнёйшую…», «И$менемъ гDнимъ…». Ієрей (перед Царськими вратами): «Б9е, ўщeдри…». Чтець: «Ґми1нь». Ієрей — молитву прп. Єфрема Сиріна з 16 поклонами.

Зразок звершення вечірні в Чотиридесятницю, коли немає Літургії Передосвячених Дарів

Вечірня повсякденна, яка звершується в понеділок, вівторок і четвер Чотиридесятниці, звершується одразу після зображальних без початкового возгласу. Після поклонів з молитвою прп. Єфрема Сиріна, в кінці зображальних, чтець: «Ґми1нь», «Пріиди1те, поклони1мсz…» (тричі) та початковий псалом: «Бlгослови2, душE моS, гDа…». Ієрей (в єпітрахилі та поручах) читає перед Царськими вратами світильничні молитви. Після псалма — велика єктенія. Потім кафізма 18-а: «Ко гDу, внегдA скорбёти ми2…» (порядок читання такий, як і на часах, але перед 1-ю «Славою» не виголошується «ГDи, поми1луй» (тричі) й «Слaва, и3 нhнэ»). Після кафізми — мала єктенія.

«ГDи, воззвaхъ» за гласом стихир Тріоді. Під час співу стихир звершується звичайне кадіння. Стихирина 6: Тріоді (глас 2-й і 5-й) — 3, і Мінеї — 3, в даному випадку — глас 8-й (з 19 лютого, ап. Архипу). «Слaва, и3 нhнэ» — Богородичен, Мінеї, глас той же.

Входу немає. Чтець (або хор): «Свёте ти1хій…». Диякон (чи ієрей) виголошує (у вівтарі): «В0нмемъ», ієрей: «Ми1ръ всBмъ». Чтець: «И# дyхови твоемY». Диякон: «Премyдрость». Чтець — прокімен першої паримії Тріоді, зі стихом. Диякон: «Премyдрость». Чтець: «БытіS чтeніе». Диякон: «В0нмемъ». Читання першої паримії. Після закінчення паримії диякон: «­В0нмемъ». Чтець — прокімен другої паримії Тріоді, зі стихом. Диякон: «Премyдрость». Чтець: «При1т­чей чтeніе». Диякон: «В0нмемъ». Читання другої паримії.

Примітка. У всю Чотиридесятницю на вечірнях читаються: 1 паримія — із Буття, друга — із книги Притч.

Після закінчення паримії чтець: «Спод0би, гDи…». Єктенія просительна і молитва головопреклоніння.

Після возгласу хор співає стихири на стиховні з Тріоді, глас 3-й. «Слaва, и3 нhнэ» — Богородичен Тріоді, глас той же: «Бцdе, предстaтельство…».

Примітка. Якщо в Мінеї є славник, то «Слaва» — Мінеї, «И# нhнэ» — Богородичен за гласом «Слaвы», від менших.

Після стихир чтець: «Нhнэ tпущaеши…». Трисвяте по «Џ§е нaшъ». Ієрей — возглас (на солеї). Хор: «Ґми1нь». І співають тропарі, глас 4-й: «Бцdе дв7о…» (поклон). «Слaва» — «Кrти1телю хrт0въ…» (поклон), «И# нhнэ» — «Моли1те за ны2…» (поклон), «Под8 твоE ­бlгоутр0біе…» (без поклону). Чтець: «ГDи, поми1луй» (40), «Слaва, и3 нhнэ», «ЧCтнёйшую…», «И$менемъ гDнимъ…». Ієрей: «Сhй бlгословeнъ…» (на солеї). Чтець — молитву: «­Нбcный цRю…». Ієрей читає молитву прп. Єфрема Сиріна з 16 поклонами. Ієрей повертається у вівтар. Чтець — кінцеве Трисвяте по «Џ§е нaшъ». Ієрей — возглас. Чтець: «Ґми1нь», «ГDи, поми1луй» (12), «Всес™az трbце…», «Бyди и4мz гDне…» (тричі), «Слaва, и3 нhнэ», псалом 33-й: «Бlгословлю2 гDа на всsкое врeмz…», повністю. Ієрей (на амвоні): «Премyдрость». Хор: «Дост0йно є4сть…», закінчуючи словами: «…м™рь бGа нaшегw». Ієрей: «Прест7az бцdе сп7си2 нaсъ». Хор: «­ЧCтнёйшую херув‡мъ…». Ієрей: «Слaва тебЁ, хrтE б9е…». Хор: «Слaва, и3 нhнэ», «ГDи, поми1луй» (тричі), «Бlгослови2». Ієрей — великий відпуст, на якому поминаються святий (святі) тільки наступного дня. Хор — многоліття. Закривається завіса Царських врат. Заупокійна літія.

Зразок звершення великого повечір’я в Чотиридесятницю

У Великий піст, у вечір тих днів, коли не було повної Літургії (за винятком вечора середи та п’ятниці 5-ї седмиці), завжди звершується велике повечір’я. Велике повечір’я звершується окремо від вечірні.

З понеділка по четвер 1-ї седмиці на великому повечір’ї співається Великий канон прп. Андрія Критського.

Перед повечір’ям вдаряють у дзвін — 12 ударів. Ієрей в єпітрахилі, зробивши перед Царськими вратами (при закритій завісі) три поклони, виголошує: «Бlгословeнъ бGъ нaшъ…». Чтець: «Ґми1нь», «Слaва тебЁ б9е нaшъ, слaва тебЁ», «ЦRю2 нбcный…», Трисвяте по «Џ§е нaшъ». Ієрей — возглас. Чтець: «Пріиди1те, поклони1мсz…» і псалом 69-й: «Б9е, въ п0мощь мою2 вонми2…».

Примітка. Цей псалом читається на початку повечір’я тільки в перші чотири дні 1-ї седмиці Великого посту у зв’язку зі співом Великого канону прп. Андрія Критського. В інші дні він читається на своєму місці — після молитви «ВLко б9е џ§е вседержи1телю…».

За традицією, під час читання псалма ієрей в єпітрахилі виходить на середину храму, де стоїть аналой з текстом Великого канону прп. Андрія Критського.

Після закінчення псалма хор співає ірмос: «Пом0щникъ и3 покрови1тель…», і далі канон (ірмос двічі, тропарі всі, скільки є). Хор співає ірмос двічі та приспіви79. Єктеній та катавасій немає. Після 6-ї пісні — «ГDи, поми1луй» (тричі), «Слaва, и3 нhнэ», кондак: «ДушE моS, душE моS…». Після 9-ї пісні повторюється ірмос: «Безсёменнагw зачaтіz…» (і поклон).

Після закінчення канону продовжується повечір’я від псалма «ВнегдA призвaти ми2…». Після 90-го псалма — спів: «Съ нaми бGъ…» з приспівом: «Ћкw съ нaми бGъ» на кожен стих. Після стиха «Nц7ъ бyдущагw вёка» і приспіву «Ћкw съ нaми бGъ» співається: «Съ нaми бGъ, разумёйте kзhцы, и3 покарsйтесz: Ћкw съ нaми бGъ». Потім «Слaва» — «Съ нaми бGъ…», «И# нhнэ» — «Съ нaми бGъ…». І завершення — «Ћкw съ нaми бGъ».

Після «Съ нaми бGъ…» — тропарі: «Дeнь прешeдъ, бlгодарю1…». «Слaва» — «Дeнь прешeдъ, славосл0влю…», «И# нhнэ» — «Дeнь прешeдъ, пэсносл0влю…», «Безпл0тное є3стество2 херувjмское…» і «Вёрую…»80. Після «Вёрую…» співаються «молительні стихи». Ієрей виходить із вівтаря і перед Царськими вратами виголошує нарозспів: «Прес™az вLчце бцdе…» (поклон)81 і т. д.

Примітка. «Вёрую [же] во є3ди1наго бGа, глаг0лемъ ни1зкимъ глaсомъ. Тaже начeншій ли1къ: Прес™az вLчце бцdе, моли2 њ нaсъ: И# твори1тъ другjй ли1къ покл0нъ. И# востаю1щу друг0му ли1ку и3 tвэщавaющу, твори1тъ пeрвый ли1къ покл0нъ. Тaкожде и3 на пр0чыz стіхи2 моли1тєльныz вс‰. Е#гдa же речeмъ: Б9е њчи1с­ти мS грёшнаго: три1жды82, поeмъ џба ли6ка рaвнw: И# покл0ны G…» (Типікон, понеділок Великого посту, повечір’я).

Потім чтець — Трисвяте (це Трисвяте в чині великого повечір’я називається першим). Після «Џ§е нaшъ» співаємо «велеглaснw и3 со сладкопёніемъ» тропарі: в понеділок і середу — на глас 2-й: «Просвэти2 џчи мои2…». «Слaва» — «Застyпникъ души2 моеS…», «И# нhнэ» — «Ћкw не и4мамы…». У вівторок і четвер — на глас 8-й: «Неви1димыхъ врагHвъ ­мои1хъ…»; стих: «При1зри и3 ўслhши мS…»; «Ћкw стрaшенъ сyдъ…». «Слaва» — «Слeзы ми2 дaждь…», «И# нhнэ» — «Непостhдную бцdе…». «ГDи, поми1луй» (40), «Слaва, и3 нhнэ». «ЧCтнёйшую…», «И$менемъ гDнимъ…». Ієрей: «Мlтвами с™hхъ nтє1цъ…». Чтець: «Ґми1нь» і молитву свт. Василія Великого: «ГDи гDи…».

«Пріиди1те, поклони1мсz…», псалом 50-й, псалом 101-й, молитва царя Манассії і Трисвяте (це Трисвяте в Типіконі називається другим). Після «Џ§е нaшъ» спів тропарів, глас 6-й: «Поми1луй нaсъ гDи…». «Слaва» — «ГDи, поми1луй нaсъ…», «И# нhнэ» — «Млcрдіz двє1ри…». Чтець: «ГDи, поми1луй» (40). «Слaва, и3 нhнэ», «­ЧCтнёйшую…», «И$менемъ гDнимъ…». Ієрей: «Мlтвами с™hхъ nтє1цъ…». Чтець: «Ґми1нь» і молитву: «ВLко б9е џ§е…»83.

«Пріиди1те, поклони1мсz…».

Примітка. Далі, крім перших чотирьох днів Великого посту, читається псалом 69-й: «Б9е, въ п0мощь мою2 вонми2…». У понеділок-четвер 1-ї седмиці цей псалом тут пропускається, бо прочитується на початку повечір’я.

Псалом 142-й та повсякденне славослов’я: «Слaва въ вhшнихъ бGу…».

Примітка. В усі седмичні дні, крім перших чоти­рьох днів 1-ї седмиці Великого посту, після «Слaва въ вhшнихъ бGу…» виконується канон Богородиці Октоїха і канон (зі стихирами) рядовому святому, а після їх закінчення — «Дост0йно є4сть». Про порядок співу служб на повечір’ї див. 26 лютого, у вівторок 2-ї седмиці Великого посту.

Потім чтець — Трисвяте (це Трисвяте в чині великого повечір’я називається третім). Після «Џ§е нaшъ» і возгласу ієрея співаємо «велеглaснw, и3 к0снw» (тобто голосно і повільно), на глас 6-й: «ГDи си1лъ съ нaми бyди…». Цей піснеспів з п’ятьма хвалитними стихами співається, за Уставом, антифонно. Після виконання п’яти стихів повторюється перший стих і тропар. Потім: «Слaва» — «ГDи ѓще не бhхомъ…», «И# нhнэ» — «МнHгаz мн0жєства…», «Всес™az бцdе…», «ВсE ўповaніе моE…». Чтець: «ГDи, поми1луй» (40). «И$же на всsкое врeмz…». «ГDи, поми1луй» (тричі), «Слaва, и3 нhнэ», «ЧCтнёйшую…», «И$менемъ гDнимъ…». Ієрей (на солеї): «Б9е, ўщeдри…». Чтець: «Ґми1нь». Ієрей — молитву прп. Єфрема Сиріна (з 16 поклонами), і повертається у вівтар. Чтець: «Ґми1нь». Чтець — кінцеве Трисвяте по «Џ§е нaшъ» — «ГDи, поми1луй» (12), молитва: «Несквeрнаz, неблaзнаz…», «И# дaждь нaмъ вLко…», «Преслaвнаz приснодв7о…», та інше. Ієрей (на солеї): «Слaва тебЁ хrтE б9е…». Хор: «Слaва, и3 нhнэ», «ГDи, поми1луй» (тричі), «Бlгослови2». Ієрей з непокритою головою, стоячи на колінах обличчям до людей, які приклонилися на землю, читає молитву відпусту: «ВLко многомлcтиве…».

Після молитви, ієрей звершує поклон, кажучи: «­Бlгослови1те nтцы2 с™jи…». Ті, хто моляться, відповідають: «БGъ прости1тъ ти2 џтче с™hй» (або «БGъ прости1тъ ти2 џтче с™hй, помоли1сz њ нaсъ грёшныхъ»). Ієрей, звернувшись до вівтаря, виголошує прохання єктенії: «Пом0лимсz њ господи1нэ…», та ін. Хор: «ГDи, поми1луй» (тихо, на одній висоті, кілька разів). Ієрей: «Рцeмъ и3 њ себЁ самёхъ», хор: «ГDи, поми1луй» (тричі). Ієрей: «Мlтвами с™hхъ nтє1цъ нaшихъ…». Хор: «Ґми1нь».

_____________________________________

52 Під час співу стихир — звичайне кадіння.

53 В Неділю сиропусну й у всі Неділі Чотиридесятниці вхід звершується заради великих прокімнів.

54 Спів великого прокімна завершує святкове недільне богослужіння, а від «Спод0би, гDи…» починається великопосне. Священнослужителі, після закриття Царських врат, переоблачаються в темне, та диякон (чи ієрей в єпітрахилі) виходить для виголошення просительної єктенії на солею перед Царськими вратами, хор співає цю єктенію не звичайним, а вже великопосним наспівом.

55 Ієрей виголошує цей возглас, стоячи на солеї перед Царськими вратами. Тут же він залишається до відпусту вечірні, звершує поклони під спів тропарів: «Бцdе дв7о…» та ін., виголошує возглас: «Сы1й бlгословeнъ…» і молитву прп. Єфрема Сиріна, з великими поклонами, і відпуст.

56 У недільні дні Великого посту на вечірні тільки три великі поклони, а не 16, як в будні дні.

57 У деяких храмах і монастирях говорять інакше: «БGъ прости1тъ тS, џтче с™hй, помоли1сz њ нaсъ грёшныхъ», — що цілком відповідає Уставу.

58 Ієрей одягнений в єпітрахиль і поручі до кінця утрені.

59 Під час возгласу не робить хрест кадилом перед Престолом.

60 В суботи Великого посту є четверопіснці (які складаються з 6-ї, 7-ї, 8-ї і 9-ї пісень), виняток становить субота 1-ї седмиці Великого посту.

61 Стихи біблійних пісень після ірмосу співаються від відмітки «на 8».

62 Великопосна редакція Пісень Святого Письма в Ірмології починається словами «Поeмъ гDеви…».

63 Існує практика, згідно з якою стихи біблійних пісень читає чтець. В цьому випадку канон зазвичай читають два чтеці: 1-й — біблійні пісні, 2-й — тропарі канону і трипіснців.

64 Богослужбовий Устав припускає, що тропарі канонів протягом усього року співаються.

65 Якщо піснь має п’ять тропарів, включаючи Богородичен, то тропарі не повторюються.

66 В понеділок 1-ї седмиці Великого посту перший трипіснець містить на один тропар больше, ніж зазвичай.

67 Якщо піснь має три тропарі (як в даному випадку в 5, 6 та 7 піснях), включаючи Богородичен, то перший тропар — двічі.

68 Якщо піснь має п’ять тропарів, включаючи Богородичен, то тропарі не повторюються.

69 Якщо піснь має п’ять тропарів, включаючи Богородиченто 1-й тропар не повторюється.

70 Якщо під числом у Мінеї буде пам’ять двох святих наряду, стихири одному святому (на «ГDи, воззвaхъ») співаються на вечірні, а другому — на хвалитніх, на 4 (перша стихира двічі). «Слaва, и3 нhнэ» — Богородичен (в середу і п’ятницю — Хрестобогородичен) за гласом стихир наряду або Богородичен, який підходить, за гласом стихир, від менших, на розсуд уставщика. Після Богородична — «Слaва тебЁ показaвшему нaмъ свётъ», «Слaва въ вhшнихъ бGу…» (повсякденне славослов’я). В такому випадку після стихир «ТебЁ слaва подобaетъ…» не читається, оскільки «ТебЁ слaва подобaетъ…» і «Слaва, и3 нhнэ» після хвалитніх псалмів мають однакове значення за різної форми.

71 В будні дні Великого посту (понеділок — п’ятниця) завжди читається повсякденне славослов’я, навіть у свято Благовіщення Пресвятої Богородиці.

72 Ця вказівка була розрахована на монастирі, які не мали священнослужителів, що в давнину було розповсюджено.

73 Якщо 3-й час звершується одразу після 1-го часу (в перший тиждень Великого посту), тоді після молитви: «ХrтE свёте и4стинный…», чтець: «Пріиди1те, поклони1мсz…» і псалми 3-го часу.

74 Ця вказівка була розрахована на монастирі, які не мали священнослужителів, що в давнину було розповсюджено.

75 В будні дні Великого посту на часах кінцевий возглас ієрея — «Б9е, ўщeдри…» заради читання молитви прп. Єфрема Сиріна.

76 Тропарі пророцтва, паримії і прокімни 6-го часу в будні дні Чотиридесятниці наводяться в Тріоді.

77 По п’ятницях 9-й час звершується без кафізми.

78 На 9-му часі у всю Чотиридесятницю тільки 3 великих поклони.

79 Богослужбовий Устав передбачає, що тропарі Великого канону також співаються (як у богослужбовій практиці Києво-Печерської Лаври). У сучасній приходській практиці їх читає ієрей.

80 З вказівок Типікона та інших богослужбових книг випливає, що тексти після «Съ нaми бGъ» (у тому числі «Символ віри») співаються. Зазвичай на практиці вони читаються.

81 У Типіконі вказано співати «стіхи2 моли1тєльныz» антифонно (обидвома хорами). Якщо є два хори, то вони по черзі повторюють стих: «Прес™az вLчце бцdе…» — і далі співають кожний стих на обидва хори (ієрей мовчить). У храмах, де немає двох хорів, ієрей, стоячи перед Царськими вратами, співає кожен із стихів, а хор повторює їх. В цьому випадку, щоб цілком дотриматися антифонного співу, не слід співати третій раз: «Прес™az вLчце бцdе…».

82 Згідно з Типіконом, після дворазового співу стиха «Б9е њчи1с­ти мS грёшнаго» (у храмах, де немає двох хорів — ієреєм і хором), цей вірш співається ще раз, але з додаванням слів «и3 поми1луй нaсъ» (на практиці цей вірш вимовляє тільки ієрей). Див.: В. Розанов. Богослужебный Устав. С. 541; Сл{жбы пeрвыz седми1­цы с™aгw вели1кагw постA. К., 2021. Т. 1. С. 174.

83 Відповідно до послідування великого повечір’я молитву читає ієрей. Зазвичай на практиці її вимовляє чтець.