Шанований чудотворний список Корсунської ікони Божої Матері, іменованої «Шпилівська Прозренна».

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 9-й день / у вівторок Світлої седмиці

Шанований чудотворний список Корсунської, йменованої «Шпилівська Прозренна», ікони Пресвятої Богородиці було написано у XVIII столітті на листі білого заліза. Образ належав селянській родині села Романівка Сумського повіту.

Ікона прославилася чудотворінням після зцілення сліпої від народження дівчинки із цієї сім’ї. Вона відчувала себе зайвою, і до того ж з неї постійно глузували. Переживаючи через свою нібито неповноцінність, вона просила давати і їй посильну роботу. Якось дівчинці доручили протирати святі ікони. Коли дійшла черга до ікони на залізі, вона засумнівалася, чи це справді ікона, чи не жартують над нею. Дівчинку запевняли, що перед нею образ Божої Матері, і вона вигукнула: «Ох, якби я своїми очима побачила, тоді б не сумнівалася!». Щойно незряча промовила ці слова, сліпота зникла і вона на власні очі побачила святий образ Богоматері.

Чудо викликало велику радість у родині, і після нього в ній стали особливо шанувати святу ікону.

Невдовзі Божа Матір з’явилася зціленій дівчинці уві сні. Владичиця звеліла віднести ікону до сусіднього села Шпилівка, де була церква. Вранці дівчинка розповіла про це, і батьки віднесли ікону до храму у Шпилівці.

Потім список Корсунської ікони двічі зникав із храму крізь закриті двері і його знаходили під ясенем у саду поміщика Кіндратьєва. Дізнавшись про диво, яке сталося від святого образа, поміщик розчулився і дав обітницю побудувати церкву на місці знайдення ікони в його саду. Коли зведення храму було завершено, там помістили Корсунську ікону.

З 1859 року шановану ікону щорічно переносили хресним ходом до міста Суми, урочисто розміщуючи її в Преображенському соборі 9 жовтня. На третій день Пасхи Корсунську ікону так само повертали до Шпилівки.

Відомі випадки вигнання бісів і зцілення від святої ікони. Зокрема, одного разу Богородиця вберегла від смерті молодого селянина, якого під час хресного ходу затоптав кінь.

У 1930 році багато прикрашену ікону було вилучено безбожниками. Її, без дорогоцінної ризи, виставили як експонат у художньо-краєзнавчому музеї Сум.

Одного разу в музеї сталася сильна пожежа. Ущент вигоріли і будівля, і все всередині. Однак на обвугленій стіні залишився ледь закопчений святий Корсунський образ. Приголомшені музейні співробітники повернули ікону вірянам. Святиня знову стала зберігатися в сумському соборі, а з одного із списків знайшли для неї оклад.

Тропарі, кондаки, молитви та величання