Бежівська ікона Божої Матері

Перехідне святкування в десяту п’ятницю після Пасхи.

Однією із найдавніших святинь Житомирщини є ікона Божої Матері «Бежівська». Зображення належить до типу поясної Одигітрії з Немовлям Христом. Ікона написана на темному тлі, її ширина становить 71,12 см, а висота становить 88,92 см.

На жаль, не збереглося докладних описів благодатної допомоги, одержуваної від чудотворного образа. Лише після припинення володарювання на цих землях католиків стали записувати факти зцілення від ікони. Ось один із них.

Житель села Киселівка Гаврило Іванович Тишкевич страждав на божевілля. Надії на одужання не було ніякої. Але коли він відвідав церкву в селі Бежів, то одразу «просвітлішав розумом». Цим та іншими такими зціленнями Пресвята Богородиця привабила до Себе безліч людей.

Ікону вшановували 11 квітня за старим стилем і в десяту п’ятницю після Пасхи. Щороку її урочисто, хресним ходом із храму села Бежів переносили до Спасо-Преображенського кафедрального собору в Житомирі для поклоніння вірян.

За богоборчих часів ХХ століття під час вилучення церковних цінностей з чудотворного образа зняли позолочену ризу з дорогоцінним камінням і лампаду із позолоченого срібла.

У 1936 році бежівський Успенський храм закрили, а рік потому його було зруйновано. Православним християнам вдалося потай винести чудотворний образ із закритого храму і зберегти його.

У 1941 році в селі Бежеві відкрилася церква на честь святої великомучениці Варвари. Чудотворну ікону Божої Матері було урочисто перенесено до храму.

І сьогодні жителі села Бежів шанують свою святиню та дбайливо зберігають її.

23 вересня 2008 року Священний Синод Української Православної Церкви благословив встановлення святкування Бежівській іконі Божої Матері.