Святитель Іоанникій (Руднєв), митрополит Київський

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 7-й день

Святитель Іоанникій, у миру Іван Максимович Руднєв, народився в 1826 році в Тульській єпархії в незаможній сім’ї сільського диякона. З 1840 по 1845 роки навчався в Тульській духовній семінарії. Після цього, до 1849 року, навчався в Київській духовній академії, закінчивши курс наук з зарахуванням до першого розряду вихованців.

Перші одинадцять років служіння святого Господу і Церкві були пов’язані з Києво-Печерською Лаврою і Київською духовною академією. 11 жовтня 1849 року, за власним проханням, він був пострижений у чернецтво з ім’ям Іоанникій і призначений учителем Святого Письма в Академії.

21 грудня 1854 році в нагороду за відмінну службу отець Іоанникій був возведений в сан архімандрита з присвоєнням йому особисто ступеня настоятеля третьокласного монастиря. 9 липня 1856 року Святіший Синод призначив його інспектором КДА і екстраординарним професором богословських наук.

Того ж року він певний час виконував обов’язки ректора КДА. Але невдовзі святий був переведений на посаду ректора і професора богословських наук до Київської духовної семінарії, а також став настоятелем Пустинського Миколаївського монастиря.

6 жовтня 1860 року архімандрит Іоанникій був переміщений на посаду ректора Санкт-Петербурзької духовної академії.

12 червня 1861 року отець Іоанникій був висвячений на єпископа Виборзького, вікарія Санкт-Петербурзької єпархії, з залишенням на посаді ректора.

З січня 1864 року владика Іоанникій був єпископом Саратовським і Царицинським.

У 1873 році святитель став єпископом Нижньогородським і Арзамаським. На новій кафедрі він продовжив самовіддано трудитися на ниві Христовій. Зокрема, він заснував у Нижньогородській єпархії Братство Святого Хреста, за зразком братства, створеного раніше в Саратові.

Після возведення в 1877 році в сан архієпископа святитель став Екзархом Грузії зі званням архієпископа Карталінського і Кахетинського, а також членом Святішого Синоду.

У 1882 році святитель Іоанникій був призначений митрополитом Московським і Коломенським.

Закінчив своє служіння владика Іоанникій там само, де і починав: на Київській землі. 17 листопада 1891 року Святіший Синод звелів йому бути митрополитом Київським і Галицьким та священноархімандритом Києво-Печерської Лаври.

З 25 грудня 1898 року він також був головуючим членом Святішого Синоду.

7 червня 1900 року в Голосіївській пустині, після хвороби, святитель Іоанникій відійшов до Господа.

Митрополит Іоанникій був похований у Києво-Печерській Лаврі, поряд з Київськими святителями Філаретом і Філофеєм. Його могила знаходиться у Хрестовоздвиженському храмі.

20 липня 2016 року Священний Синод Української Православної Церкви благословив місцеве прославлення та шанування в межах Київської єпархії митрополита Іоанникія. 28 серпня того ж року, у свято Успіння Пресвятої Богородиці, у Києво-Печерській Лаврі Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Онуфрій очолив прославлення митрополита Київського і Галицького Іоанникія (Руднєва) в лику святих.

Тропарі, кондаки, молитви та величання