Великомучениця Єкатерина
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 24-й день
Свята Єкатерина народилася в Александрії Єгипетській в середині III століття в сім’ї правителя міста Конста. Вона була вродлива, розумна і прекрасно освічена. Заміж дівчина не поспішала, чекаючи нареченого, який перевершить її у знатності, багатстві, красі і мудрості.
Мати святої діви, таємна християнка, відвела її до самітника, який розповів про Нареченого, котрий в усьому перевершує дівчину. Він подарував великомучениці ікону Божої Матері, вказавши, що саме Вона допоможе познайомитися з цим Нареченим.
Уночі Єкатерині з’явилася Богородиця з Младенцем. Він сяяв, наче сонце, і відвертав від неї Своє обличчя. Єкатерина вирушила до старця. Той наставив її в духовному житті і звершив над нею таїнство Хрещення.
Наступної ночі уві сні Єкатерина знову побачила Пречисту Діву і Божественного Младенця. Він одягнув перстень на палець дівчини. Прокинувшись, свята побачила на пальці перстень і зрозуміла, що заручилася зі Христом. Вона стала жити для Нього, молячись і в усіх вчинках керуючись Євангелієм.
Під час язичницького свята Єкатерина наважилася викрити імператора Максиміна, який мучив християн в Александрії. Щоб показати торжество язичницької мудрості, правитель скликав сто п’ятдесят найученіших мужів імперії. Але свята Єкатерина взяла гору над мудрецями. Вони самі увірували в Христа і мужньо прийняли смерть, будучи спалені за велінням імператора.
Преподобномученицю піддали жорстоким тортурам і потім кинули до в’язниці. Зі святою зустрілася дружина імператора Августа. Після бесіди з нею Августа прийняла християнську віру.
Наступного дня святу Єкатерину хотіли колесувати. Проте знаряддя тортур розтрощила якась невидима сила, уламками перебивши язичників. Свідки цього: Августа, царедворець Порфирій Стратилат і двісті воїнів — перед усіма сповідали свою віру в Христа і були обезголовлені.
Максимін запропонував Єкатерині стати його дружиною, якщо вона поклониться язичницьким богам. На це свята відповіла рішучою відмовою. Зрештою, преподобномучениця Єкатерина була обезголовлена.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь великомученице Екатерине Александрийской, глас 4
Доброде́тельми, я́ко луча́ми со́лнечными,/ просвети́ла еси́ неве́рныя мудрецы́./ И, я́коже пресве́тлая луна́ ходя́щим в нощи́/ неве́рия тьму отгна́ла еси́,/ и цари́цу уве́рила еси́,/ вку́пе же и мучи́теля обличи́ла еси́,/ Богозва́нная неве́сто блаже́нная Екатери́но,/ жела́нием востекла́ еси́ в Небе́сный черто́г/ к прекра́сному Жениху́ Христу́,/ и от Него́ ца́рским венце́м венча́лася еси́:/ Ему́же, со А́нгелы предстоя́щи,/ за ны моли́ся,// творя́щия пречестну́ю па́мять твою́.
Ин тропарь великомученице Екатерине Александрийской, глас 4
А́гница Твоя́, Иису́се, Екатери́но,/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́,/ и, Тебе́ и́щущи, страда́льчествую,/ и сраспина́юся, и спогреба́юся Креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди,/ я́ко да ца́рствую в Тебе́, и умира́ю за Тя,/ да и живу́ с Тобо́ю,/ но я́ко же́ртву непоро́чную, приими́ мя, с любо́вию поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами,// я́ко Ми́лостив, спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак великомученице Екатерине Александрийской, глас 2
Лик честны́й Боже́ственне мучениколю́бцы,/ воздви́гните ны́не, почита́юще всему́друю Екатери́ну,/ сия́ бо в три́знищи Христа́ пропове́да,// и зми́я попра́, ри́торов ра́зумы укроти́вши.
Ин кондак великомученице Екатерине Александрийской, глас 3
Вити́йствующи днесь, Екатери́на му́ченица/ и вити́ям обличи́ умовре́дную е́ресь,/ А́нгел бо с Небесе́ к той прии́де, си́лу от Вы́шняго принесе́,/ ю́же прие́мши, му́жески рече́:// Христо́с есть му́чеником похвала́.
Молитва великомученице Екатерине Александрийской
О, свята́я Екатери́но, де́во и му́ченице, и́стинная Христо́ва неве́сто! Мо́лим тя чрез особли́вую благода́ть, е́юже предвари́ тя Жени́х твой, Сладча́йший Иису́с: я́коже посрами́вши пре́лести мучи́теля, му́дростию твое́ю пятдеся́т вети́й победи́ла еси́ и, напои́вши их Небе́сным уче́нием, к све́ту и́стинныя ве́ры наста́вила еси́, та́ко испроси́ и нам о́ную Бо́жию му́дрость, да и мы, расто́ргнувше вся ко́зни а́дскаго мучи́теля и презре́в ми́ра и пло́ти собла́зны, досто́йны яви́мся Боже́ственныя сла́вы и к разшире́нию святы́я на́шея правосла́вныя ве́ры сосу́ды досто́йны соде́лаемся, и с тобо́ю в Небе́сной ски́нии Го́спода и Влады́ку на́шего Иису́са Христа́ хва́лим и прославля́ем во вся ве́ки. Ами́нь.
Тропарь мч7ницы,1 глaсъ д7:
А4гница твоS, їи7се, є3катерjна зовeтъ вeліимъ глaсомъ: тебE, женишE м0й, люблю2, и3 тебE и4щущи страдaльчествую, и3 сраспинaюсz и3 спогребaюсz крещeнію твоемY, и3 страждY тебє2 рaди, ћкw да цrтвую въ тебЁ, и3 ўмирaю за тS, да и3 живY съ тоб0ю: но ћкw жeртву непор0чную пріими1 мz, съ люб0вію пожeршуюсz тебЁ: тоS мл7твами, ћкw млcтивъ, сп7си2 дyшы нaшz.
И#ли2 сeй, глaсъ т0йже:
Добродётельми, ћкw лучaми с0лнечными, просвэти1ла є3си2 невBрныz мудрецы2. и3 ћкоже пресвётлаz лунA ходsщымъ въ нощи2, невёріz тмY tгнaла є3си2, и3 цари1цу ўвёрила є3си2, вкyпэ же и3 мучи1телz њбличи1ла є3си2, бGозвaннаz невёсто, бlжeннаz є3катерjно, желaніемъ востеклA є3си2 въ нбcный черт0гъ, къ прекрaсному женихY, хrтY, и3 t негw2 цaрскимъ вэнцeмъ вэнчaласz є3си2: є3мyже со ѓгGлы предстоsщи, за ны2 моли1сz, творsщыz пречестнyю пaмzть твою2.
Кондaкъ с™hz, глaсъ в7.
Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:
Ли1къ честнhй бжcтвеннэ мч7николю1бцы воздви1гните нhнэ, почитaюще всемyдрую є3катерjну: сіs бо въ три1знищи хrтA проповёда, и3 ѕмjz попрA, ри1торwвъ рaзумы ўкроти1вши.
Ще в розробці