Преподобномучениця Анастасія Римляниня
День пам'яті (н. ст.)
Місяця червня на 13-й день — перенесення чесної глави преподобномучениці із Волині до Житомира / жовтня на 29-й день / жовтня на 30-й день
Свята Анастасія Римляниня осиротіла у віці трьох років. Виховувалася вона в монастирі поблизу Рима і в ньому прийняла іноцтво. У часи правління імператора Декія (249–251 рр.) Анастасії виповнився двадцять один рік. Вона була дуже красивою, і багато знатних римлян просили її руки, але Анастасія всім відмовляла, бажаючи залишатися нареченою Христовою.
У той час імператор розпочав жорстоке гоніння проти християн. Язичники витягнули святу Анастасію із монастиря та привели до правителя міста. Вони звинувачували її в тому, що вона не лише зневажає знатних і багатих наречених, а й шанує як Бога розіп’ятого Христа.
Воєначальник Пров звелів їй принести жертву ідолам, проте Анастасія відмовилася зректися Христа. Тоді її піддали лютим тортурам: у неї вирвали із пальців нігті, потім відсікли руки і ноги, після цього вирвали всі зуби. Свята, стікаючи кров’ю, стала занемагати і попросила води. Дехто на ім’я Кирил, присутній під час її катування, напоїв її водою.
Тортури продовжилися, і святій Анастасії відрізали язик, яким вона безперестанно славила Бога. Втомлені палачі, зрештою, обезголовили її.
Вирішивши, що Кирил, котрий напоїв мученицю водою, є таємним християнином, мучителі схопили його і також стратили.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь преподобномученице Анастасии Римляныне, глас 4
А́гница Твоя́, Иису́се, Анастаси́я,/ зове́т ве́лиим гла́сом:/ Тебе́, Женише́ мой, люблю́/ и, Тебе́ и́щущи, страда́льчествую,/ и сраспина́юся, и спогреба́юся Креще́нию Твоему́,/ и стражду́ Тебе́ ра́ди, я́ко да ца́рствую в Тебе́,/ и умира́ю за Тя, да и живу́ с Тобо́ю;/ но, я́ко же́ртву непоро́чную, приими́ мя с любо́вию, поже́ршуюся Тебе́./ Тоя́ моли́твами// я́ко Ми́лостив спаси́ ду́ши на́ша.
Кондак преподобномученице Анастасии Римляныне, глас 3
Де́вства вода́ми очище́нна, преподо́бная,/ му́ченичества кровьми́, Анастаси́е, венча́вшися,/ подае́ши су́щим в ну́ждах неду́гов исцеле́ние и спасе́ние, приступа́ющим от се́рдца,/ кре́пость бо тебе́ подае́т Христо́с,// источа́я благода́ть приснотеку́щую.
Молитва преподобномученице Анастасии Римляныне
Де́вственниц похвало́ и му́чениц сла́во, Анастаси́е преподо́бная! К тебе́ во умиле́нии серде́ц на́ших припа́даем и твоего́ заступле́ния у Го́спода о нас мо́лим. А́ще бо чистоте́ твое́й не поревнова́хом и безбоя́зненнаго испове́дания твоего́ не приобщи́хомся, па́че же мно́гими прегреше́ньми и лю́тыми паде́ньми и отсту́пствы гнев Бо́жий привлеко́хом, но не хо́щем во гресе́х на́ших умре́ти и, на твоя́ му́жеския по́двиги взира́юще, па́ки на одоле́ние страсте́й на́ших ополча́емся. Сие́ же ве́дуще, я́ко кроме́ благода́тныя по́мощи ничто́ же благо́е сотвори́ти возмо́жем, ту́ю нам от Го́спода пода́ти тебе́ про́сим. Ты бо, преподобному́ченице пресла́вная, ве́лие ко Влады́це дерзнове́ние стяжа́ла еси́, я́ко просла́вившая Его́ в чи́стой души́ твое́й и в телеси́ твое́м страда́льчестем, зане́ вся прельще́ния и преще́ния мучи́теля презре́вши, искорене́ние же зубо́в и ногте́й истерза́ние, и сосце́в и рук и ног отсече́ние сла́дце претерпе́вши, дерзнове́нно вопия́ла еси́: «Христо́с есть бога́тство мое́ и похвала́». Те́мже от того́ бога́тств и на́шей нищете́ духо́вная пода́ждь дарова́ния и от безме́рных прегреше́ний живо́т наш соблюди́, мир и безмяте́жие нам испроси́, от нужды́ и уны́ния нас предста́тельством твои́м огради́, друг ко дру́гу нас в послуша́нии и братолю́бии наста́ви и ко Го́споду о́чи серде́ц на́ших всегда́ возводи́, во е́же при́сно сла́вити нам Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха держа́ву, и твое́ те́плое предста́тельство во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь с™hz, глaсъ д7:
Ѓгница твоS, їи7се, ґнастасjа, зовeтъ вeліимъ глaсомъ: тебE, женишE м0й, люблю2, и3 тебE и4щущи страдaльчествую, и3 сраспинaюсz, и3 спогребaюсz кRщeнію твоемY, и3 страждY тебє2 рaди, ћкw да цrтвую въ тебЁ, и3 ўмирaю за тS, да и3 живY съ тоб0ю: но, ћкw жeртву непор0чную, пріими1 мz съ люб0вію пожeршуюсz тебЁ. тоS мл7твами, ћкw млcтивъ, сп7си2 дyшы нaшz.
Кондaкъ ґнастасjи, глaсъ G:
Дёвства водaми њчищeнна, прпdбнаz, м§ничества кровьми2, ґнастасjе, вэнчaвшисz, подаeши сyщымъ въ нyждахъ недyгwвъ и3сцэлeніе и3 сп7сeніе, приступaющымъ t сeрдца: крёпость бо тебЁ подаeтъ хrт0съ, и3сточaz бlгодaть приснотекyщую.
Ще в розробці