Горбанівська Чудотворна ікона Пресвятої Богородиці

Образ був знайдений на початку XVIII століття (за іншими джерелами, в першій половині ХVII століття) в лісистій незаселеній місцевості на околиці Полтави. Там жив тільки козак Горбань, від прізвища якого з часом село і отримало свою назву. Поселившись там, козак господарював і мав пасіку. Одного разу, коли він косив траву, його коса раптом переломилася. Бажаючи дізнатися причину, він нахилився і побачив у траві ікону Божої Матері. Козак зауважив, що лезо коси поранило лик Пречистої під Її правим оком, з якого потекла сльоза (до речі, слід від удару і сльозу досі чітко видно на іконі). Краї ікони були обрізані, це наводило на думку, що вона була знівечена чиєюсь злочинницькій рукою.

Дивна подія потрясло козака до глибини душі, викликало гарячі сльози і полум’яні молитви. Горбань відніс образ додому і повідомив про те, що трапилося місцевому духовному начальству.

За типом іконописного зображенням Горбанівська ікона виявилася списком Корсунської чудотворної ікони Пресвятої Богородиці.

На пожертви віруючих і турботами священика Євтихія Павловського в 1818 році був побудований кам’яний храм на честь Горбанівської ікони Божої Матері, а сама ікона прикрашена коштовностями. Неподалік від храму відкрилося цілюще джерело, яке існує і понині. Побожні полтавчани кілька років тому відновили над джерелом невелику капличку. Чудеса і зцілення від ікони ретельно перевірялися і записувалися в церковну книгу.

 

З середини XIX до першої половини XX століття щорічно відбувалися Хресні ходи з Горбанівської іконою. Святиня в супроводі духовенства, правителів міста, тисяч полтавчан урочисто переносилася з Горбаневської церкви в головний храм Полтави. У тридцятих роках ХХ століття Горбанівский храм був стертий з лиця землі. З тих пір Хресні ходи відбувалися в межах міста.

З самого початку свого явища чудотворний образ шанобливо оберігався, був прикрашений дорогоцінним срібно-позолоченою ризою. У радянські часи ікону довелося ховати. Потім образ знаходився: спочатку в Макаріївської церкви, а з 1949 по 1962 рік – в Спасо-Преображенському соборі, який був розташований на вул. Чапаєва. З 1962 року (після руйнування собору) і донині чудотворний образ перебуває в Свято-Макаріївському кафедральному соборі м Полтави.

Перед Горбаневської іконою тисячі вірних підносять свої молитви до Пресвятої Богородиці, яка називається в церковних співах “Заступницею і Похвалою землі нашої Полтавської”. Щочетверга увечері перед образом співається акафіст. Присвячені святині урочисті архієрейські богослужіння відбуваються двічі на рік – 13 липень і 12 жовтня (за новим стилем).

 

 

Тропарь, глас 4:

Заступнице и Похвало земли нашея Полтавския, Пречистая Дево Богоневесто Владычице! Многообразную благодать от святыя Твоея иконы стяжавше, молим Тя, смирении и грешнии: о, Всепетая Мати Бога нашего, Молитвеннице теплая, чудес и исцелений подательнице, не отвратися тока слез наших, но приими моления рабов Твоих; не ввери нас человеческому предстательству, да не до конца погибнем от беззаконий наших, но покрый нас всечестным покровом Твоим, и изми ны от належащих на нас бед и скорбей; моли Сына Твоего, Христа Бога нашего, грехов оставление нам даровати, и жизни вечныя причастники быти сотвори; на Тя бо по Бозе все упование наше возлагаем, Пресвятая Дево.

Ин тропарь, тогожде гласа:

Заступнице Усердная, Мати Господа Вышняго, за всех молиши Сына Твоего, Христа Бога нашего, и всем твориши спастися, в державный Твой покров прибегающим; всех нас заступи, о, Госпоже Царице и Владычице, иже в напастех, и скорбех, и болезнех, обремененных грехи многими, предстоящих и молящихся Тебе умиленною душею и сокрушенным сердцем пред Пречистым Твоим образом со слезами, и невозвратно надежду имущих на Тя, избавление всех зол, всем полезная даруй, и вся спаси, Богородице Дево, Ты бо еси Божественный покров рабом Твоим.

Кондак, глас 8:

Светоносная палата уготовася Тебе, Владычице, святый Соборный храм града нашего, в немже всечестная икона Твоя, якоже солнце светозарное возсия. Ты же, Чистая, благодарения наша и поклонения иконе Твоей приемлюще, не отвергай нас, призывающих Тя с верою и умилением. Озари души наша светом благодати Твоея, да никтоже из притекающих к Тебе изыдет отсюду тощь и неуслышан. О, Богомати, милости Источниче, управи пути жития нашего и советы наша в правде, во еже открытися в них Царствию Христову; Ты бо еси Молитвенница усердная о граде нашем, и земли нашея Похвала и Покров.

Ин кондак, глас 6:

Не имамы иныя помощи, не имамы иныя надежды разве Тебе, Владычице, Ты нам помози: на Тебе надеемся, и Тобою хвалимся: Твои бо есмы раби, да не постыдимся.

 

Кондак Акафиста Горбаневской иконе:

Возбранной Воеводе и Матери Света, Госпоже Царице и Владычице, благодарственное пение умиленною душею приносим раби Твои, Богородице. Тя бо Всеблагую дарова нам Христос Бог, яко всемощную Заступницу града и страны нашея; Ты же, яко имущая милосердие неизреченное, предивно земли Полтавстей цельбоносную икону явила еси. Мы же, грешнии, толикия знамения чудес, от нея являемыя, зряще, молим Тя, Всепетая: не посрами любовию прибегающих ко всечестному покрову Твоему, да избавльшеся Тобою от всех зол и бед, со слезами и умилением зовем Ти:

Радуйся, теплая к Богу Молитвеннице и Утешительнице, всеми оставленных Мати милосердная.

Величание:

Величаем Тя, Пресвятая Дево, и чтим образ Твой святый, егоже во утешение людем Твоим и земли Полтавстей явила еси.