Святитель Яків, єпископ Ростовський
День пам'яті (н. ст.)
Місяця листопада на 27-й день
Святитель Яків, єпископ Ростовський, за місцевими переданням, прийняв постриг у Копирському на річці Ухтомі монастирі, за вісімдесят кілометрів від Ростова. Тривалий час він був ігуменом цього монастиря. 1385 року він був поставлений єпископом Ростовським.
Захищаючи засуджену на страту жінку, святитель, за прикладом Спасителя, велів кинути в неї перший камінь тому, хто вважає себе безгрішним. Після цього він відправив жінку на покаяння.
Князь і ростовські бояри, незадоволені єпископським судом, вигнали святого Якова із Ростова. Вийшовши із міста, святитель підійшов до озера Неро. Він розстелив на воді свою святительську мантію. Потім, осінивши себе хресним знаменням, єпископ поплив на ній, як у човні, керований благодаттю Божою. Віддалившись від міста версти на півтори, святитель Яків вийшов на берег біля місця майбутнього монастиря. Князь і народ, розкаявшись, просили пробачення у святителя. Лагідний єпископ пробачив їх, але назад не повернувся.
На березі озера Неро він поставив собі келію і побудував невелику церкву на честь Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці, започаткувавши Зачатіївський Яковлевський монастир. Тут святитель Яків і помер 27 листопада 1392 року.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь святителю Иакову, епископу Ростовскому, глас 4
Избра́н от ю́ности Бо́гови быв,/ святи́телю Иа́кове,/ сего́ ра́ди архиере́йства са́ном почте́н,/ упа́сл еси́ лю́ди, я́же тебе́ Бо́гом вруче́нныя,/ те́мже и по преставле́нии/ чуде́с дарова́ния от Бо́га прия́л еси́/ исцеля́ти разли́чныя недуги./ Моли́ о нас, соверша́юших честную па́мять твою́,// да тебе́ непреста́нно велича́ем.
Кондак святителю Иакову, епископу Ростовскому, глас 8
Я́ко архиере́ев сопресто́льник/ и святи́телем изря́дный побо́рник был еси́, святи́телю Иа́кове,/ непреста́нно сохраня́й оте́чество твое́, град же и лю́ди,/ тебе́ ве́рою почита́ющия и честны́м моще́м твои́м покланя́ющияся,// да велегла́сно тебе́ вопие́м:/ ра́дуйся, Иа́кове Богому́дре.
Молитва святителю Иакову, епископу Ростовскому
О, пречу́дне и преблаже́нне о́тче, святи́телю Христо́в Иа́кове! С ве́рою и любо́вию к тебе́ припа́дающе, мо́лим тя: огради́ нас святы́ми твои́ми моли́твами от вся́кия беды́, ско́рби и боле́зни, и от вся́каго пра́ведно дви́жимаго на нас гне́ва Бо́жия. Испроси́ нам ти́хое и безмяте́жное житие́, во вся́ком благоче́стии и чистоте́, и помози́ нам спасе́ние улучи́ти и Ца́рствия Небе́снаго дости́гнути. Ей, уго́дниче Бо́жий и засту́пниче наш! Не пре́зри усе́рднаго моле́ния сего́ на́шего, но при́зри на ны ми́лостивно и умоли́ о нас всеще́драго Человеколю́бца Бо́га, да не поги́бнем лю́те в беззако́ниих на́ших, но да сподо́бимся с тобо́ю и все́ми святы́ми сла́вити и воспева́ти всесвято́е и́мя Его́, Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Величание святителю Иакову, епископу Ростовскому
Велича́ем тя,/ святи́телю о́тче Иа́кове,/ и чтим святу́ю па́мять твою́,/ ты бо мо́лиши за нас// Христа́ Бо́га на́шего.
Тропaрь, глaсъ д7:
И#збрaнъ t ю4ности бGови бhвъ, с™и1телю їaкwве, сегw2 рaди ґрхіерeйства сaномъ почтeнъ, ўпaслъ є3си2 лю1ди, ±же тебЁ бGомъ вручє1нныz: тёмже и3 по преставлeніи чудeсъ даров†ніz t бGа пріsлъ є3си2 и3сцэлsти разли6чныz недyги: моли2 њ нaсъ, совершaющихъ честнyю пaмzть твою2, да тебE непрестaннw величaемъ.
Кондaкъ, глaсъ и7:
Ћкw ґрхіерeєвъ сопрест0льникъ и3 с™и1телємъ и3зрsдный поб0рникъ бhлъ є3си2, с™и1телю їaкwве: непрестaннw сохранsй nтeчество твоE, грaдъ же и3 лю1ди, тебE вёрою почитaющыz, и3 честны6мъ мощeмъ твои6мъ покланsющыzсz, да велеглaснw тебЁ вопіeмъ: рaдуйсz, їaкwве бGомyдре.
Ще в розробці