Мученик Борис Козлов

Місяця листопада на 22-й день

Мученик Борис Антонович Козлов народився 1886 року в селі Слєпцово Козельського повіту Калузької губернії в сім’ї селян. Перебрався до Санкт-Петербурга, де працював на Путиловському заводі, потім 2 роки трудився трудником в одній із Петербурзьких обителей. Деякий час служив у поміщика в Малоярославці, потім працював у Калузі, але 1920 року повернувся на батьківщину до селянської праці.

Був обраний церковним старостою 1926 року в Покровському храмі в селі Покровському, сусідньому зі Слєпцовим.

Бориса Антоновича було засуджено і засуджено до року примусових робіт і штрафу в 300 рублів за “невиконання завдання з дровозаготівель”. Звільнившись, оселився в Козельську і працював конюхом у міській лікарні, жив там же. Весь вільний час Борис Антонович віддавав церкві: співав на криласі в Благовіщенському храмі, тісно взаємодіяв з оптинськими ченцями.

Влада заарештувала Бориса Антоновича 28 жовтня 1937 року й ув’язнила в Сухиничах. Звинуватили в проведенні контрреволюційної пропаганди проти радянської влади і засудили до розстрілу. Проходив у груповій справі разом із ченцями закритої Оптиної пустелі. Страчений 5 грудня 1937 року разом із ченцями Євтихієм (Діденком), Авеніром (Синіциним), Савою (Сусловим) і Марком (Махровим) у Сухиничах. Точне місце поховання залишилося невідомим.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських 27 березня 2007 року визначенням Священного Синоду Руської Православної Церкви.