Священномученик Димитрій Беневоленський

Місяця листопада на 14-й день

Священномученик Димитрій Михайлович Беневоленський народився 1883 року в місті Вишньому Волочку Тверської губернії в сім’ї священика. Закінчив Санкт-Петербурзьку духовну семінарію і служив учителем при Миколо-Столпенському монастирі Тверської губернії.

У 1911 році Дмитро Михайлович одружився. Цього ж року йому було запропоновано прийняти сан священика і служити в парафії, яка залишилася без пастиря, – у Дмитрівській церкві села Острівне Вишневолоцького повіту Тверської губернії. У 1919 році батюшка був переведений у Троїцький храм села Паношина Вишневолоцького повіту.

У жовтні 1928 року отець Димитрій благословив не переривати багатовікову традицію хресної ходи з шанованою іконою Миколи Чудотворця з Миколо-Теребенського монастиря до Паношина, незважаючи на несхвалення влади. Усе було здійснено з урочистістю і благоговінням, при великому скупченні людей. У січні 1929 року отець Димитрій і староста храму були заарештовані за звинуваченням у проведенні богослужінь для “збудження марновірства в масах населення для одержання таким шляхом матеріальних вигод”. Парафіяни клопотали про їхнє звільнення. Суд засудив священика до штрафу в розмірі ста рублів, а старосту до шести місяців ув’язнення. Синів священика виключили зі школи.

5 лютого 1930 року отець Димитрій був повторно заарештований за те, що віряни села протестували проти закриття храму і зняття дзвонів, і засуджений до заслання на три роки в Північний край.

У 1933 році батюшка повернувся додому і був направлений до храму села Синьово-Дуброво Сонківського району. Влітку 1937 року посилилися гоніння на Церкву, і 12 листопада 1937 року отець Димитрій знову був заарештований і звинувачений у систематичній контрреволюційній діяльності, спрямованій на зрив колгоспного будівництва. Винним себе батюшка не визнав. Трійка НКВС розглянула справу священика і засудила його до розстрілу. Протоієрей Димитрій Беневоленський був розстріляний 27 листопада 1937 року і похований у невідомій братській могилі.

Зарахований до лику святих новомучеників і сповідників Руських у серпні 2000 року на Архієрейському Соборі Руської Православної Церкви.