Священномученики Діонісій Ареопагіт, єпископ Афінський, Рустик пресвітер і Єлевферій Паризький, диякон

День пам'яті (н. ст.)

Місяця жовтня на 3-й день / січня на 4-й день — Собор сімдесяти апостолів

Священномученики Діонісій Ареопагіт, єпископ Афінський, пресвітер Рустик і диякон Єлевферій були вбиті в Галлійській Лютеції (давня назва Парижа) 96 року (за іншими даними, 110 року), під час гонінь за часів імператора Доміціана (81–96).

Святий Діонісій жив у місті Афіни. Там само він виховувався і здобув класичну еллінську освіту. Потім Діонісій вирушив до Єгипту, де в місті Іліополі вивчав астрономію. Разом з другом Аполлофоном він був свідком сонячного затемнення в момент розп’яття на Хресті Господа Іісуса Христа. “Це або Бог, Творець усього світу, страждає, або цей світ видимий закінчується”, — сказав тоді Діонісій. В Афінах, куди він повернувся із Єгипту, його обрали членом ареопагу, тобто верховного афінського суду.

Коли святий апостол Павло проповідував в афінському ареопазі (Діян. 17:6-34), Діонісій прийняв це спасительне благовістя і став християнином. Протягом трьох років Діонісій був сподвижником святого апостола Павла в проповіді Слова Божого. Згодом апостол Павло поставив його єпископом міста Афін. У 57 році святий Діонісій був присутній під час поховання Пресвятої Богородиці.

Ще за життя Матері Божої Діонісій Ареопагіт, який спеціально приїжджав до Єрусалима із Афін, щоб побачити Богоматір, писав своєму вчителю апостолу Павлу: “Свідчу Богом, що, окрім Самого Бога, немає нічого у всесвіті, такою мірою сповненого Божественної сили і благодаті. Ніхто із людей не може осягнути своїм розумом те, що я бачив. Сповідую перед Богом: коли я Іоанном був приведений перед обличчя Пресвятої Діви, я пережив невимовне почуття. Переді мною заблищало якесь Божественне сяйво. Воно осяяло мій дух. Я відчував благовоння невимовних пахощів і був сповнений такого захвату, що ні тіло моє немічне, ні дух не могли перенести цих знамень і зачатків вічного блаженства і Небесної слави. Від Її благодаті знемогло моє серце, знеміг мій дух. Якби в мене не були в пам’яті твої настанови, я б вважав Її справжнім Богом. Не можна собі й уявити більшого блаженства, ніж те, яке я тоді відчув”.

Після смерті апостола Павла, бажаючи продовжити його справу, святитель Діонісій вирушив із проповіддю до західних країн, супроводжуваний пресвітером Рустиком і дияконом Єлевферієм. Багатьох він навернув до Христа в Римі, а потім у Німеччині, Іспанії.

У Галлії, під час переслідування християн язичницькою владою, всіх трьох сповідників схопили і кинули в темницю. Вночі святий Діонісій звершив Божественну літургію у співслужінні ангелів Божих.

Вранці мучеників було обезголовлено. Святий Діонісій узяв свою главу, пройшов з нею до храму і тільки там упав мертвий. Благочестива жінка Катулла поховала останки мученика.

Тропарі, кондаки, молитви та величання