Апостол Яків Зеведєєв
День пам'яті (н. ст.)
Місяця квітня на 30-й день / червня на 30-й день — Собор славних і всехвальних 12-ти апостолів
Апостол Яків Зеведєєв був братом апостола Іоанна Богослова, разом з яким був покликаний на проповідь Євангелія Самим Господом (Мф. 4:21; Мк. 1:19-20). До того святий Яків був рибалкою.
Святим апостолам Якову, Іоанну і Петру Господь переважно відкривав Божественні тайни: під час воскрешення доньки Іаїра (Мк. 5:37-42; Лк. 8:51-55), на горі Фавор (Мф. 17:1-9); Мк. 9:2-9; Лк. 9:28-36) і в Гефсиманському саду (Мф. 26:37-46; Мк. 14:32-42; Лк. 22:39-45).
Після Зішестя Святого Духа святий апостол Яків Зеведєєв проповідував в Іспанії та інших країнах. Потім він повернувся до Єрусалима, де відкрито вчив про Іісуса Христа, що Він істинний Месія та Спаситель світу, викривав фарисеїв і книжників у жорстокосердості й невірі.
Іудеї були не в змозі протистояти апостольському слову, тож за гроші найняли філософа-волхва Гермогена, аби він вступив у диспут з апостолом та заперечив його доводи про Христа як про обітованого Месію. Волхв послав до святого апостола свого учня Філіта, але той увірував в Господа Іісуса Христа. Невдовзі й сам Гермоген переконався в силі Божій, спалив свої чарівні книги, прийняв Святе Хрещення і став істинним послідовником Христовим.
Тоді іудеї переконали царя Ірода Агриппу (40–44 рр.) схопити апостола Якова й засудити його на смерть. Святий апостол, спокійно вислухавши смертний вирок, продовжував свідчити про Христа.
Один із донощиків, на ім’я Іосія, був вражений мужністю святого Якова. Він увірував в істинність слів про Пришестя Христа. Коли апостола повели на страту, Іосія впав до його ніг, покаявся у своєму гріху і благав про прощення. Апостол обійняв, поцілував його і сказав: «Мир тобі і прощення».
Іосія привселюдно сповідав віру у Христа і був обезголовлений разом зі святим Яковом в 44 році в Єрусалимі. За іншими джерелами, це відбулося близько 42 року.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь апостолу Иакову Зеведееву, брату Иоанна Богослова, глас 3
Апо́столе святы́й Иа́кове,/ моли́ Ми́лостиваго Бо́га,/ да прегреше́ний оставле́ние// пода́ст душа́м на́шим.
Ин тропарь апостолу Иакову Зеведееву, брату Иоанна Богослова, глас 3
Апо́стол Христо́в был еси́ избра́нный/ и Богосло́ву возлю́бленному брат единоро́дный,/ всехва́льне Иа́кове,/ пою́щим тя грехо́в оставле́ние испроси́// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.
Кондак апостолу Иакову Зеведееву, брату Иоанна Богослова, глас 2
Глас Боже́ственный слы́шав, призыва́ющ тя,/ любо́вь отца́ презре́л еси́/ и прите́кл еси́ ко Христу́, Иа́кове, с сро́дником твои́м, сла́вне,/ с ни́мже сподо́бился еси́ ви́дети// Госпо́дне Боже́ственное преображе́ние.
Молитва апостолу Иакову Зеведееву, брату Иоанна Богослова
О, вели́кий и возлю́бленный Апо́столе Христо́в Иа́кове! Приими́ на́с, гре́шных, под твое́ си́льное заступле́ние прибега́ющих. Испроси́ у Всеще́драго Человеколю́бца Христа́ Бо́га на́шего, И́же пред очесы́ твои́ми Кро́вь Свою́ за ны́, непотре́бныя рабы́ Своя́, излия́л еси́, да не помяне́т беззако́ний на́ших, но да поми́лует на́с и сотвори́т с на́ми по ми́лости Свое́й: да да́рует на́м здра́вие душе́вное и теле́сное, вся́кое благоде́нствие и изоби́лие, наставля́я на́с обраща́ти о́ная во сла́ву Его́, Творца́, Спаси́теля и Бо́га на́шего, по кончи́не же вре́менныя жи́зни на́шея от немилосе́рдых истяза́телей на возду́шных мыта́рствах да изба́вит на́с, и та́ко да дости́гнем, тобо́ю води́мии и покрыва́емии, Го́рняго о́наго Иерусали́ма. О вели́кий Иа́кове! Сохрани́ вся́ гра́ды и страны́ христиа́нския, хра́м се́й, служа́щих и моля́щихся в не́м, от гла́да, губи́тельства, тру́са и пото́па, огня́ и меча́, наше́ствия иноплеме́нных и междоусо́бныя бра́ни; изба́ви на́с от вся́кия беды́ и напа́сти и моли́твами твои́ми отврати́ от на́с пра́ведный гне́в Бо́жий, и Его́ милосе́рдие на́м испроси́, да вку́пе с тобо́ю сподо́бимся прославля́ти в невече́рнем дни́ Пресвято́е И́мя Отца́ и Сы́на и Свята́го Ду́ха во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Величание апостолу Иакову Зеведееву, брату Иоанна Богослова
Велича́ем тя́, апо́столе Христо́в Иа́кове, и чти́м боле́зни и труды́ твоя́, и́миже труди́лся еси́ во благове́стии Христо́ве.
Тропaрь, глaсъ G.
Ґпcле с™hй їaкwве, моли2 мл cтиваго бGа, да прегрэшeній њставлeніе подaстъ душaмъ нaшымъ.
И$нъ тропaрь, глaсъ т0йже:
Ґпcлъ хrт0въ бhлъ є3си2 и3збрaнный, и3 бGосл0ву возлю1бленному брaтъ є3динор0дный, всехвaльне їaкwве, пою1щымъ тS грэхHвъ њставлeніе и3спроси2, и3 душaмъ нaшымъ вeлію млcть.
Кондaкъ, глaсъ в7.
Под0бенъ: Вhшнихъ и3щS:
Глaсъ бжcтвенный слhшавъ призывaющь тS, люб0вь nтцA презрёлъ є3си2, и3 притeклъ є3си2 ко хrтY, їaкwве, съ ср0дникомъ твои1мъ, слaвне: съ ни1мже спод0билсz є3си2 ви1дэти гDне бжcтвенное преwбражeніе.
Ще в розробці