Домницька ікона Божої Матері

День пам'яті (н. ст.)

Місяця вересня на 8-й день

Перша письмова згадка про Домницьку ікону Божої Матері належить до 1695 року, але образ ще раніше прославився багатьма чудесами. У ті роки більша частина Чернігівщини належала Польщі, а православні християни зазнавали серйозних утисків і навіть відкритих гонінь з боку греко-католицької унії.

Саме в цей нелегкий час і з’явилася чудотворна ікона сліпій дівчинці на високій тополі на березі річки Домниці в Чернігівській єпархії, недалеко від міста Березни. Дівчинка прозріла, а від образу багато стражденних стали отримувати зцілення по гарячій молитві віри.

Слава про дива, які являла Пресвята Богородиця через Свою Домницьку ікону, приваблювала до неї не лише безліч простого народу, а й тогочасних державних діячів. Одним із них був гетьман Іван Мазепа, який заснував на місці явлення чудотворної ікони Домницький чоловічий монастир на честь Різдва Пресвятої Богородиці, де й понині перебуває святий образ.

На згадку про порятунок міста 1771 року від чуми по молитвам перед Домницькою іконою Пресвятої Богородиці, щороку 9 вересня за великого скупчення прочан відбувався хресний хід із Березни до Домницької обителі.