Преподобномученик Косма (В’язников)

День пам'яті (н. ст.)

Місяця липня на 20-й день / у неділю, найближчу до 25 січня, — Собор новомучеників і сповідників Церкви Руської (перехідне)

Преподобномученик Кирил, у миру Косма Трофимович В’язников, народився 1872 року в селі Старо-Нікольському Усманського повіту Воронезької губернії.

6 липня 1915 року, у віці сорока двох років, Косма Трофимович був призначений послушником Вознесенської Давидової пустині, відвідуючи «послушницьку школу» монастиря. 17 вересня того самого року він прийняв чернечий постриг з ім’ям Кирил. Чернець Кирил ніс в обителі послух пономаря, а згодом був висвячений на ієромонаха.

1926 рік став визначальним у житті насельників Вознесенської Давидової пустині, адже тоді монастир був змушений змінити свій статус. Храми обителі були передані в «безстрокове безкоштовне користування» громадянам Бавикінської волості Серпухівського повіту Московської губернії.

Того року ієромонах Кирил повернувся до Воронезької області й став служити в одному із храмів Богучарського району. У листопаді 1929 року він переїхав до свого рідного села Старо-Нікольське, де жив у будинку сестри, заробляючи на життя кравецтвом.

2 лютого наступного року отець Кирил був заарештований разом з низкою священнослужителів і мирян Воронезької області. Відповідаючи на питання слідчого, він сказав:

— Я дотримуюся чернечого життя. Я як монах твердо виконую чернечий устав. До громадянської влади я не торкаюся. Влада своє робить, а я своє… Проживаючи у своєму селі, я окрім дому і церкви нікуди не ходив, цьому навчив мене монастир. Ніяких знайомих я там не мав і нічим не цікавився, іншого особистого життя у мене не було, я знав тільки свій дім і церкву, що мене задовольняло. Розмов про громадянське життя я ні з ким ніколи не торкався. От якщо хтось принесе зшити щось, я, окрім ціни, двох слів, нічого не казав. Розмова з ними була лише інколи, і то лише виключно про монастирське життя.

На організацію колективів я дивлюся так: якщо це потрібно для держави, то їх треба створювати. У мене щодо цього питання з селянами ніяких розмов і бесід не було, я далекий від всього цього, я звик до самотнього життя…

14 липня 1930 року слідство було завершено, і 23 липня обвинувальний висновок було спрямовано на розгляд до Колегії ОДПУ, яка 28 липня засудила отця Кирила й інших обвинувачених на розстріл.

Минули свята преподобного Серафима Саровського і пророка Іллі. Увечері 2 серпня обвинуваченим оголосили вирок. Потім їх завантажили в машину, щоб відвезти на околицю Воронежа і вчинити розправу. О десятій годині вечора того ж дня архімандрит Олексіївського монастиря Тихон (Кречков), ієромонахи Георгій (Пожаров) та Косма (В’язников), священники Іоанн Стеблін-Каменський, Сергій Гортинський, Феодор Яковлєв, Олександр Архангельський та Георгій Нікітін і миряни Євфимій Гребенщиков та Петро В’язников були розстріляні.