Тихвінська ікона Божої Матері
День пам'яті (н. ст.)
Місяця червня на 26-й день
Згідно з церковним переданням, Тихвінська ікона є одним із прижиттєвих зображень Діви Марії, яке належить пензлю святого Луки. Після написання святий образ був переданий учню євангеліста Луки Феофілу в Антіохію. Коли ж він помер, ікона була перенесена до Єрусалима. Згодом, у V столітті, образ зайняв почесне місце у спеціально для нього збудованому Влахерському храмі у Константинополі, де і знаходився до 1383 року, коли таємниче зник із церкви.
Після цього ікона з’явилася над водами Ладозького озера поблизу міста Тихвін, осяяна світлом. На місці її з’явлення було побудовано храм Успіння Пресвятої Богородиці, а через деякий час поряд було облаштовано чоловічий монастир.
У 1613–1614 роках монастир дивовижним чином був врятований від навали шведського війська. Коли шведи наближалися до обителі, іноки вирішили тікати із неї, взявши з собою чудотворну ікону, проте не змогли зрушити її з місця. Це чудо спонукало їх відмовитися від свого наміру, і вони залишилися в монастирі, уповаючи на захист Божої Матері. Незначні за кількістю захисники монастиря успішно відбивали напади набагато чисельнішого шведського війська. Нападники то бачили велелюдне військо, яке йшло на допомогу захисникам монастиря, то якесь небесне воїнство, і кидалися тікати. Зрештою, обитель, де зберігалася Тихвінська ікона Божої Матері, була врятована.
Під час Другої світової війни ікона була вивезена до Німеччини, а вже звідти потрапила до Сполучених Штатів Америки. Образ зберігався у Свято-Троїцькому соборі міста Чикаго до 2004 року, коли був повернутий до відбудованого монастиря в Тихвіні.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Тихвинской», глас 4
Дне́сь, я́ко со́лнце пресве́тлое,/ возсия́ нам на возду́се всечестна́я ико́на Твоя́, Влады́чице,/ луча́ми ми́лости мир просвеща́ющи,/ ю́же вели́кая Ру́сь,/ я́ко не́кий дар Боже́ственный свы́ше благогове́йне восприе́мши,/ прославля́ет Тя, Богома́ти, всех Влады́чицу,/ и от Тебе́ ро́ждшагося Христа́ Бо́га на́шего велича́ет ра́достно./ Ему́же моли́ся, о Госпоже́ Цари́це Богоро́дице,/ да сохрани́т вся гра́ды и страны́ христиа́нския/ невреди́мы от всех наве́т вра́жиих/ и спасе́т ве́рою поклоня́ющихся Его́ Боже́ственному/ и Твоему́ пречи́стому о́бразу,// Де́во Неискусобра́чная.
Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Тихвинской», глас 8
Притеце́м, лю́дие, к Де́ве Богоро́дице Цари́це,/ благодаря́ще Христа́ Бо́га,/ и, к Тоя́ чудотво́рней ико́не уми́льно взира́ющи, припаде́м и возопие́м Ей:/ о Влады́чице Мари́е,/ присети́вше страну́ сию́ Твоего́ честна́го о́браза явле́нием чуде́сно,/ спаса́й в ми́ре и благовре́менстве оте́чество на́ше и вся христиа́ны,/ насле́дники показу́ющи Небе́сныя жи́зни,/ Тебе́ бо ве́рно зове́м:// ра́дуйся, Де́во, ми́ра спасе́ние.
Молитва Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Тихвинской»
Благодари́м Тя, о Преблага́я и Пречи́стая, Преблагослове́нная Де́во, Влады́чице, Ма́ти Христа́ Бо́га на́шего, о всех благодея́ниих Твои́х, я́же показа́ла еси́ ро́ду челове́ческому, наипа́че же нам, христоимени́тым лю́дем, о ни́хже ниже́ са́мый а́нгельский язы́к к похвале́нию дово́лен бу́дет. Благодари́м Тя, я́коже и ны́не удиви́ла еси́ неизрече́нную Твою́ ми́лость на нас, недосто́йных рабе́х Твои́х, преесте́ственным самоприше́ствием Пречи́стыя Твоея́ ико́ны, е́юже всю просвети́ла еси́ Ру́сскую страну́. Те́мже и мы, гре́шнии, со стра́хом и ра́достию покланя́ющеся, вопие́м Ти: о Пресвята́я Де́во, Цари́це и Богоро́дице, спаси́ и поми́луй лю́ди Твоя́, и пода́ждь им побе́ды на вся враги́ их, и сохрани́ ца́рствующия гра́ды, и вся гра́ды и страны́ христиа́нския, и сей святы́й храм от вся́каго наве́та вра́жия изба́ви, и всем вся на по́льзу да́руй, ны́не прише́дшим с ве́рою и моля́щимся рабо́м Твои́м, и поклоня́ющимся Пресвято́му о́бразу Твоему́, я́ко благослове́нна еси́ с ро́ждшимся от Тебе́ Сы́ном и Бо́гом, ны́не и при́сно и во ве́ки веко́в. Ами́нь.
Тропaрь, глaсъ д7:
Днeсь ћкw с0лнце пресвётлое, возсіS нaмъ на воздyсэ, всечcтнaz їкHна твоS, вLчце, лучaми млcти мjръ просвэщaющи, ю4же вели1каz рyсь, ћкw нёкій дaръ бж cтвенный, свhше бл7гоговёйнэ воспріeмши, прославлsетъ тS, бGомт7и, всёхъ вLчцу, и3 t тебє2 р0ждшагосz хrтA бGа нaшего величaетъ рaдостнw: є3мyже моли1сz, q гпcжE цRи1це бцdе! да сохрани1тъ вс‰ грaды и3 страны6 хrті†нскіz невреди6мы t всёхъ навBтъ врaжіихъ, и3 сп7сeтъ вёрою покланsющихсz є3гw2 бжcтвенному, и3 твоемY пречcтому џбразу, дв7о неискусобрaчнаz.
Кондaкъ, глaсъ и7:
Притецeмъ, лю1діе, къ д 7эй бцdэ цRи1цэ, бл7годарsще хrтA бGа, и3 къ тоS чудотв0рнэй їкHнэ ўми1льнw взирaюще припадeмъ, и3 возопіeмъ є4й: q вLчце мр7jе! присэти1вши странY сію2, твоегw2 чcтнaгw џбраза kвлeніемъ чудeснw, спасaй въ ми1рэ и3 бл7говрeменствэ nтeчество нaше, и3 вс‰ хrтіaны, наслёдники показyющи нбcныz жи1зни. тебё бо вёрнw зовeмъ: рaдуйсz, дв7о, мjра сп7сeніе.
Ще в розробці