Мучениця Агрипина Римляниня

День пам'яті (н. ст.)

Місяця червня на 23-й день

Свята Агрипина жила в III столітті. Вона народилася в Римі і походила зі знатної родини. З юності діва присвятила себе Богові. Пахощі її чеснот були для християн подібні до передчуття райського блаженства, і вони зрікалися пристрастей, щоб слідом за святою Агрипиною піти шляхом чистоти й дівоцтва. Багато юних дів і жінок зрілого віку прагнули розділити її спосіб життя, щоб мати частку в тій благодаті, яку Господь дарував святій Агрипині.

Однак у язичників її сяючі чесноти породили заздрісну ненависть. Вони видали святу Агрипину владі за часів гонінь Валеріана (253–259). Її звинуватили в тому, що вона повстає проти інституту шлюбу і за допомогою шахрайства обманює дівчат. На це наречена Христова відповідала, що аж ніяк нікого не вводить в оману, а приводить до Бога і що проповідуване нею дівоцтво не загрожує суспільним встановленням, а є шляхом єднання зі Спасителем, Який прийшов у світ, народившись від Діви.

Із любові до Небесного Нареченого свята Агрипина з готовністю пішла на мучеництво. Її били по устах, але вона зберігала мовчання, підриваючи цим самі основи нечестя. Її оголили і бичували так, що кров залила всю землю навколо, але мучениця подолала всі віроломні підступи ворога роду людського. З руками і ногами, закутими в колодки, вона розвінчала омани язичників.

Ангел Божий відвідав мученицю й зцілив її рани, і невдовзі вона знову з тією ж рішучістю постала перед судом. У нових муках свята Агрипина віддала Богу душу і забрала на Небеса переможний вінець.

Подруги і духовні сестри Агрипини, святі Васса, Павла та Агафоніка, прийшли на суд, попри загрозу їхньому власному життю. Коли тіло мучениці кинули на поталу псам, діви взяли останки і пішли. Вночі їх вів стовп світла, вони переходили від одного міста до іншого і врешті досягли Сицилії. Вони поховали тіло Агрипини в місці, яке називалося Меній.

Згодом там було зведено церкву на честь мучениці Христової. Присутність її святих мощей вигнала бісів, яким мешканці острова поклонялися як богам, і спасла людей від мороку помилок. Сарацинські пірати, які посміли напасти на храм, загинули після того, як у небі з’явилася золота голубка з хрестом. Згодом прокажені та багато інших хворих, які приходили вшанувати мощі святої Агрипини, отримували зцілення від недуг.

Святі Васса, Павла і Агафоніка також удостоїлися мученицьких вінців.

Тропарі, кондаки, молитви та величання