Коробейниківсько-Казанська ікона Божої Матері

Перехідне святкування в неділю 18 червня або в першу неділю після 18 червня.

Коробейниківсько-Казанська ікона Божої Матері є великою святинею алтайського краю. З початку ХХ століття вона перебувала в Богородице-Казанському храмі тамтешнього села Коробейниково. Він був зведений 1902 року під керівництвом будівельника-зодчого Борзенка, а в 1903–1904 роках був освячений і став чудовою пам’яткою церковної архітектури.

У храмі, прикрашеному розписом, перебувало безліч святих ікон, серед яких своєю разючою красою вирізнявся великий Казанський образ Божої Матері, який в подальшому отримав назву «Коробейниківський». Пресвята Богородиця в пурпуровому вбранні і Богомладенець, Який благословляє, були зображені на золотому тлі в мозаїчному обрамленні.

У 1938 році храм був закритий, розграбований і перетворений на зерносховище. Казанську ікону Божої Матері, кинуту під ноги, врятувала від наруги місцева мешканка, сліпа жінка Ольга Перегудова, наприкінці 1990-х років причислена до лику місцевошанованих святих. Пресвята Богородиця з’явилася благочестивій Ользі уві сні, звелівши забрати ікону із оскверненого храму. Образ був сильно пошкоджений, помітні були тільки очі Богородиці і Божественного Немовляти. Через деякий час сталося диво: ікона оновилася, засяяла новими барвами, і від неї почали відбуватися чудеса.

Чудотворна ікона зберігалася в кількох благочестивих сім’ях, перш ніж у червні 1994 року настав час повернення образу до Коробейникового.

До 29 червня 1994 року Коробейниківсько-Казанська ікона Божої Матері перебувала в Покровському кафедральному соборі міста Барнаул. Тисячі вірян змогли вклонитися чудотворному образу.

2 липня 1994 року велелюдним хресним ходом чудотворну ікону було повернуто до відновленого Казанського храму села Коробейниково. Вона стала шанованою святинею Богородице-Казанського чоловічого монастиря, відкритого в селі. На згадку про цю подію і було встановлено святкування Коробейниківсько-Казанської ікони Пресвятої Богородиці.