Ікона Божої Матері, йменована «Утамуй мої печалі»
День пам'яті (н. ст.)
Місяця січня на 25-й день
Ікона Божої Матері, йменована «Утамуй мої печалі», прославилася в Москві багатьма чудесами з другої половини ХVIII століття, а особливо під час чуми 1771 року. 1640 року вона була принесена до Москви козаками і поміщена в храмі святителя Миколая на Пупишах в Садовниках.
Один час, імовірно внаслідок пожежі та неодноразових перебудов храму, про ікону забули. Вона була покинута і перебувала на дзвіниці у великому нехтуванні. Але рясні милості, явлені через неї Божою Матір’ю, нагадали про забуту святиню. Їй було відведено належне місце у храмі, де згодом був влаштований вівтар на честь цієї ікони.
Святкування чудотворній іконі здійснюється щорічно 25 січня/7 лютого. Його було встановлено 1760 року на спомин про зцілення хворої жінки, яка була удостоєна видіння цього святого образа і зцілення після молебню перед ним 25 січня в церкві Святителя Миколая на Пупишах в Москві. До цього ж часу належать складені іконі служби і акафіст.
Тропарі, кондаки, молитви та величання
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Утоли моя печали», глас 5
Утоли́ боле́зни/ многовоздыха́ющия души́ моея́,/ Утоли́вшая вся́ку слезу́ от лица́ земли́,/ Ты бо челове́ков боле́зни отго́ниши/ и гре́шных ско́рби разруша́еши,/ Тебе́ бо вси стяжа́хом наде́жду и утвержде́ние,// Пресвята́я Ма́ти Де́во.
Кондак Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Утоли моя печали», глас 6
Не вве́ри мя челове́ческому предста́тельству,/ Пресвята́я Влады́чице,/ но приими́ моле́ние раба́ Твоего́,/ скорбь бо обдержи́т мя,/ терпе́ти не могу́ де́монскаго стреля́ния,/ покро́ва не и́мам,/ ниже́ где прибе́гну окая́нный/ всегда́ побежда́емь,/ и утеше́ния не и́мам, ра́зве Тебе́, Влады́чице ми́ра,/ упова́ние и предста́тельство ве́рных,/ не пре́зри моле́ние мое́,// поле́зно сотвори́.
Тропaрь, глaсъ є7:
Ўтоли2 бwлёзни многовоздыхaющіz души2 моеS, ўтоли1вшаz всsку слезY t лицA земли2: тh бо человёкwмъ бwлёзни tг0ниши, и3 грёшныхъ скHрби разрушaеши: тебe бо вси2 стzжaхомъ надeжду и3 ўтверждeніе, прес™az м™и дв7о.
Кондaкъ, глaсъ ѕ7:
Не ввёри мS человёческому предстaтельству, прес™az вLчце, но пріими2 молeніе рабA твоегw2: ск0рбь бо њбдержи1тъ мS, терпёти не могY дeмwнскагw стрэлsніz, покр0ва не и4мамъ, нижE гдЁ прибёгну nкаsнный всегдA побэждaемь, и3 ўтэшeніz не и4мамъ, рaзвэ тебє2, вLчце мjра, ўповaніе и3 предстaтельство вёрныхъ: не прeзри молeніе моE, полeзно сотвори2.
Ще в розробці