Святитель Феодор, архієпископ Ростовський

Місяця листопада на 28-й день

Святитель Феодор, архієпископ Ростовський, в миру Іван, був сином Стефана (рідного брата Преподобного Сергія Радонезького), який займав важливу посаду при радонезькому князі Андрії Іоанновичі.

Овдовівши, Стефан прийняв чернецтво і разом з 12-річним сином прийшов у монастир до Преподобного Сергія, який, передбачивши подвижницьке життя отрока Іоанна, постриг його з ім’ям Феодор, а після досягнення належного віку благословив на пресвітерський сан.

З благословення Преподобного Сергія, на березі річки Москви, на місці, званому Симонове, святий Феодор побудував церкву на честь Різдва Пресвятої Богородиці і заснував обитель. Незабаром монастир став залучати безліч народу, і святий Феодор, побудувавши келію в п’яти верстах від Московського Кремля, став подвизатися у нових працях. Сюди зібралися до нього учні.

Своїм доброчесним життям і строгим подвижництвом святий Феодор здобув популярність у Москві. Святий митрополит Алексій звів його в сан ігумена, а великий князь Димитрій Донський обрав його своїм духівником.

У справах руської митрополії святий Феодор кілька разів їздив до Патріарха Констанинопольского. У свою першу поїздку в 1384 році він отримав від Патріарха Ніла сан архімандрита; в 1387 році він був висвячений на архієпископа і зайняв Ростовську кафедру.

Будучи ігуменом та архімандритом Симонівського монастиря і незважаючи на зайнятість загальноцерковними справами, святитель Феодор неослабно керував монастирським життям і серед учнів своїх виховав багатьох великих і славних подвижників.

У Симонівському монастирі прийняли постриг ченці Кирило і Ферапонт – майбутні засновники двох відомих Білозерських монастирів, Кирилівського та Ферапонтівського. Відомо також, що святитель Феодор займався іконописом і прикрасив іконами свого письма Симонівську обитель та багато московських церков.

У Ростові архієпископ Феодор заснував Різдвяний дівочий монастир. Блаженний спочинок святителя настав 28 листопада 1394 року. Мощі його знаходяться в ростовському Успенському соборі.

Тропарі, кондаки, молитви та величання